ProBonoTranslation

TERMS LIST

2012-02-02T21:39:00.000-08:00

1.The Cornell method: provides a systematic format for condensing and organizing notes without laborious recopying. After writing the notes in the main space, use the left-hand space to label each idea and detail with a key word or “cue”.

2.The Outlining Method: Dash or indented outlining is usually used to present the information which is most general begins at the left with each more specific group of facts indented with spaces to the right.

3.The Mapping Method: is a method that uses comprehension/concentration skills and evolves in a note taking form which relates each fact or idea to every other fact or idea.

4. The Charting Method: you may set up your paper by drawing columns and labeling appropriate headings in a table, record information into the appropriate category.
5. The Sentence Method: write every new thought, fact or topic on a separate line, numbering as you progress.
6.A Mind Map: is a diagram used to represent words, ideas, tasks, or other items linked to and arranged around a central key word or idea.

7.Cornell Column: The Cornell method provides a systematic format for condensing and organizing notes, dividing the paper into two columns: the note taking column (usually on the right) is twice the size of the questions/key word column (on the left). You should leave five to seven lines at the bottom of the page.

8.Bliss symbols: Bliss symbols were developed by the Austrian, Karl Blitz, in the 1940. He was deeply impressed by difficulties in communication among people who spoke different languages, or even the same language with different intentions. While in China, Blitz (Charles Bliss) was inspired by the Chinese ideographs to develop his own set of characters. He hoped they could be used as the basis of a system of world-wide commonality of expression and understanding. This system was set forth in his nearly 1,000-page work, Semantography (Bliss, 1965).

«Main types of translation»

2012-01-21T01:18:00.001-08:00

http://knowledge.allbest.ru/languages/2c0b65635a2bd78b5c43a88521306d37.html.

«The interpreter note taking skills»

2012-01-21T01:17:00.000-08:00

http://knowledge.allbest.ru/languages/3c0b65625a2bd78b4d43a88521316d37.html.

«Guidelines on the practice of English»

2012-01-21T01:16:00.000-08:00

http://knowledge.allbest.ru/languages/3c0b65635a2bc78b4d43a88521306d37.html.

Conference

2012-01-01T09:45:00.000-08:00

Blissymbolics

2012-01-01T09:27:00.000-08:00

BLISSYMBOLICS

Blissymbolics is a communication system originally developed by Charles K. Bliss (1897-1985) for the purpose of international communication. It was first applied to the communication of children with physical disabilities by an interdisciplinary team led by Shirley McNaughton at the Ontario Crippled Children's Centre (now the Bloorview MacMillan Centre) in 1971.

The Blissymbolics language is currently composed of over 4,000 graphic symbols. Each symbol or Bliss-word is composed of one or more Bliss-characters which can be combined and recombined in endless ways to create new symbols. Bliss-words can be sequenced to form many types of sentences and express many grammatical capabilities. Simple shapes are used to keep the symbols easy and fast to draw and because both abstract and concrete levels of concepts can be represented, Blissymbolics can be applied both to children and adults and are appropriate for persons with a wide range of intellectual abilities.

Business Card

2012-01-01T09:24:00.000-08:00

RESUME
1. BASIC INFORMATION
First Name: Tetiana
Family Name: Anokhina
Date of Birth: 7 Dec 1978
City: Kyiv
Country: Ukraine
E-Mail: anokhina@gala.net
2. DETAILS OF EMPLOYMENT & BUSINESS EXPERIENCE
1999 -2000 Ukrnaftokhimproekt, translator (English and German)
2000-2001 Euroforum, tourist manager
2000-2001 DNA School, teacher of the English language
2001-2011 Dragomanov Pedagogical University
3. DUTIES AND RESPONSIBILITIES
• Written translations and consecutive interpretations
• correspondence (e-mails, fax), telephone negotiations
• performing interviews in English
• newspaper reviews
• English practice, grammar and theory (English Courses Teacher and University Teacher)
4. DETAILS OF EDUCATION
• five years education term
• three years of post-graduate studies, PhD in German Languages (10.02.04)
5. LANGUAGES:
ENGLISH, UKRAINIAN,
GERMAN, RUSSIAN

Tips for gils

2012-01-01T06:33:00.000-08:00

MAKE-UP WOMEN LOVE BUT MEN HATE

1. Neon lips, blue eyeshadow, shimmering glitter, and golden bronzers: This spring, some of the most dramatic looks we saw on the runways are making their way onto our faces. But not everything we dabble on pleases everyone. We had a hunch that some of our biggest beauty obsessions might be turn-offs for guys...so we went ahead asked. Prepare yourself: brutal honesty ensues.

2. Heavy foundation and powders: "The inch-thick powder is a huge turn-off," says Maximsenior editor Nick Leftley. "No guy wants to kiss a girl on the cheek and then find he¹s wearing foundation himself." A flaking face is one thing, but when your cheek becomes a palette of skin-tone colors, men pay attention...and not the good attention. "I'm always amazed to see women with two-tone faces, two apparently different shades of skin on the face, as if they apply makeup in the dark," says James Oliver Cury, the online editorial director at Maxim. "I'd rather see one greasy face than some sort of melanin imbalance. The nose should match the cheeks."

3. "Bumps": "I never liked, or knew of any other guy who liked, the Gwen Stefani "bumpit" look," says Henry Belanger, an editor at The Good Men Project. "Be wary of anything that makes your head look unnaturally large."
4. Neon lipstick: Most of the fashion world agreed that electric pouts were a beauty "do" this season. Some men, however, beg to differ. "Orange lips are definitely a departure from what we're used to and not necessarily something a lot of guys I know really respond to just quite yet," say fashion blogger John Januzzi of Lucky and the fashion website, Textbook.

5. Too-thin brows:"My pet peeve is overly plucked eyebrows," says David Swanson, Maxim'sFeatures Editor."I mean, really? It's basically an advertisement that naturally you're hairier than Robin Williams. If it looks natural, we'd never have to wonder."

6. Bold eye-shadow: "I don't understand the revival of bright blue eyeshadow," proposes Maxim's Cury. "Is it retro? Is it purposefully over-the-top? To my eyes, it just looks tacky no matter how you wear it." Lucky's Januzzi isn't as bothered by color as he is by application. "Smoky eyes--when done right are great--very sexy and attractive but when done wrong they look a total mess," he says. "Seek professional guidance before trying at home."

7. Rosy cheeks: "As far as make-up goes, I think rouge is for old ladies," adds Good Men Project's Belanger. "I think guys generally prefer the kind of make-up you don't notice is there, and since there's a lot that guys don't notice I think women have a lot of leeway."

8. Two-toned lips:Remember Kim Mathers? She was almost as famous for her lip liner issues as she was for being defamed by Eminem. According to our dude survey, the pucker problem was more serious. "When I see thin lines drawn around a pair of lips, I think: Is this part of some gang initiation rite?" says Cury.

9. Glitter:"Women need to be judicious with it," says Cury. "It¹s like any good seasoning. You shouldn't shake it all over. It can overwhelm the main course." That being said, he's not opposed to a heavy sprinkle of cleavage glitter. Figures.

ПОЛІФУНКЦІОНАЛЬНІСТЬ ТА ПОЛІАСПЕКТНІСТЬ ГРАФІЧНИХ ЗНАКІВ

2011-04-28T23:35:00.000-07:00

У руслі сучасної антрополінгвістики актуальним є осмислення проблеми спілкування, кореляції логічного та афективного, вербального та авербального, експліцитного та імпліцитного. Аналіз семіотичних знаків в спектрі їх поліаспектності та поліфункціональності є значущим для ідентифікації категорії мовчання та засобів її екстеріоризації у писемному дискурсі, що являє собою об'єкт дослідження.
Графічні знаки (ГЗ) своєю появою зобов'язані письму. Пор. лат. graph – "write". ГЗ мають поверхнєву та глибинну структури. Як одиниці виключно писемного дискурсу ГЗ семантизують ситуації усного мовлення, допомагають адресатові осмислити полікодову інформацію, що подається в текстах за допомогою вербальних та невербальних знаків. Семіотичному ГЗ притаманна універсальна для усіх знаків тріада – зовнішня форма, експлікаційна сила (функція, призначення), кореляція з денотатами. Різномаїтя останніх об'єктивує поліаспектність ГЗ [1]. Серед ГЗ особливе місце посідають пунктуаційні знаки (лат. punctus "крапка"). Позаалфавітні знаки пунктуації співвідносяться з графікою та орфографією, і з засобами писемної мови. Кожна мова має свою норму кодифікації.
ГЗ розпочинали свою "активність" як синтаксичні маркери позначення границь слів та речень. Їх корпус та функціонування змінюються під впливом екстралінгвальних та лінгвальних факторів. Позиції ГЗ залежать від характеру членування. У середині речення вживається кома, крапка з комою, тире, дві крапки, три крапки. Парні ГЗ (кома, тире, лапки, дужки) співвідносяться із різними блоками. У кінці речення вживається крапка, знак оклику/ питання. Особливості ГЗ вивчаються у різних студіях [2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 1]. Членування тексту актуалізується за допомогою пропусків (рос. пробелы) та ГЗ. Графічні уточнення потребуються при позначенні прямої мови, переліку, цитування. Розділові знаки позначені поліаспектністю та поліфункціональністю. Як і вербальні знаки, ГЗ можуть запозичуватися з інших семіотичних систем. У 19 ст., наприклад, англійські ГЗ проникають у східні мови [15]. Поява нових жанрів, книгодрукування, стандартизація значно розширюють арсенал ГЗ, модифікують їх спеціалізацію. У 15 ст. для латиномовної писемності канонізується набір ГЗ та їх стандарти. М.В.Ломоносов розробляє засади пунктуації в російській мові [16, 12,10, 17].
Функції пунктуації з часом розширюються у лінгвістиці. Зростає інтерес до осмислення нестандартного вживання ГЗ, їх семантичного навантаження, прагматично-комунікативної орієнтації. Семантичне навантаження пунктуації об'єктивується ситуацією та психологічним станом мовця. В усному спілкуванні хеджинг, мовчання обумовлюються станом інтерлокутора, його роздумом, пошуком слів, хвилюванням, нервовим стресом, здивуванням тощо.
Вторинна функція позаалфавітних ГЗ зобов'язана дієвості психологічних аспектів. Смислова значимість розділових знаків є очевидною в наступних реченнях:
Рос. Казнить, / нельзя помиловать!
Казнить нальзя, / помиловать.!
Ходить долго / не мог
Ходить / долго не мог.
Невеликий за обсягом корпус ГЗ позначений потенційною адаптивною силою, що появляється у феномені їх поліфункціональності, наявності синтакичних та семантичних функцій, які реалізуються як порізно, так і сумісно. Для ГЗ базова функція полягає в членуванні синтагм. Семантична функція ГЗ об'єктивується емоційним станом комунікантів. Вторинна функція ГЗ експлікується у текстах за допомогою лексичних релевантних до ситуації засобів. Таким чином, мовчання кодується на письмі графічними (невербальними) та вербальними знаками. Науковці вказують на стилістичне навантаження замовчування. Бєлова А.Д. виокремлює сіленціальні знаки комунікації. Комунікативна діяльність суб'єкта триєдина в інтеграції вербального, невербального та екстралінгвістичного [1:5]. Вплив на адресата здійснюється в основному вербальними засобами. Комунікативне поєднання вербальних і невербальних знаків є вельми благодатним, бо їх інтеграція сприяє осмисленню як ситуації, так і природи знаків спілкування. У сучасній лінгвістиці значна увага фокусується на лексичних маркерах емотивності, на інтеграції інтелектуальної, афективної (емоціональної) функцій мислення їх матеріалізації у мові [1:52].
Вічні універсальні мотиви емоцій лежать в основі когнітивної концептуалізації, наприклад, щастя, здивування, страху, гніву, страждання, презирства, інтересу, огидності тощо [18:22]. Невербальні засоби їх позначення є прагматично релевантним [19:59]. В афективному стані людина затрудняється підібрати слова, вербально виразити свої думки. У цих ситуаціях людина від абстрактної аргументації переходить до конкретної, до вживання примітивів та невербальних засобів спілкування. Раціональне аргументація є атрибутом абстрактного мислення; емоційна аргументація корелює з відсутністю логічних постулатів, з хаотичним мисленням. Комунікант у стані афекту зосереджується на пошуці слів, невербальні знаки при цьому оживають, заповнюють нішу у писемному тексті. Емоційність матеріалізується імперативами, інвективами, зоовокативами. Але найсильніший емоційний стан супроводжується мовчанням [20 : 10]. Пор.: I have one principle – Me. Me and Jane and the child… She stopped breathing heavily, momentarily exhausted [1 : 62]. Маркерами емоційного стану виступають у цьому реченні лексичні та графічні засоби: me (повтор), stopped breathing heavily, momentarity exhausted (вербальне позначення ситуації) та ГЗ - тире, три крапки (ГЗ). Тире вживається для уточнення, конкретизації тези. Три крапки як невербальні маркери мовчання семантизуються постпозитивними лексичними засобами. Вербалізатори мовчання інтегрують з графічними засобами його позначення. Вербальні та невербальні знаки інтегрують для усунення семантичної лакуни сіленціального знаку. Конфліктна ситуація має вихід у мовчанні, яке закриває спілкування, імплікує незгоду, обриває речення. Пор.: He pursed his lip and said nothing; the answer was all too clear. Pursed lips - мімічна універсалія, яка позначає аксіологічну негативну оцінку. Мовленнєвий акт мовчання тут виступає як дисонанс, обривання комунікації. Позначення мовчання має сукцесивний вектор: said nothing ГЗ (;) he answer was all to clear.
Невербальна поведінка людини вказує на її психологічний стан, а мовчання як сіленціальний знак є стратегічним компонентом поведінки [1 :81]. Відомо, що в усному спілкуванні прерогатива належить інтонації [21, 22, 23, 24]. На письмі велике комунікативно-прагматичне навантаження має параграфеміка з її компонентами - графічна сегментація тексту, шрифтові та кольорові набори, іконічні засоби. Параграфеміка може порушувати у письмових текстах стандарти, відхилятися від норми. Лінгвовізуальні та іконічні елементи [25 : 37] реалізують естетичну, символічну та емотивну функції. Графічні знаки у своїй вторинній функції позначають емоції, збільшують персуазивність семіотики [26 : 63], фокусують увагу комунікантів на семантизації окремих блоків, корелюють зі знаками різних рівнів.
Курсив, наприклад, обіймає морфемний, лексико-граматичний та текстовий рівні мови [1 : 115-135]. Співвідношення вербальних та невербальних знаків представлено по-різному у мовних соціумах та жанрах [27 : 81]. Невербальні знаки - це супутні елементи вербального спілкування; ефективні засоби переконання в екстремальних ситуаціях [28, 29, 30, 31, 32].
Синтаксична функція ГЗ (роздільне позначення) слів історично була первинною. Роздільне написання позначалося пропусками та графічним знаками (кома, крапка і т.д.). З плином часу невербальні знаки (як і вербальні семантично модифікувалися. Розділові знаки поступово аугментували свої функції, стали поліфункціональними. Нестандартне вживання їх призвело до виникнення експресивних (графічних) засобів. Стабільними стають процеси капіталізації літер, нестандартна актуалізація курсиву [1:115-134], лапок, крапок тощо. Вживання трьох крапок (рос. многоточие) може вказувати на обривання тексту, скорочення його з огляду на економію зусиль/ засобів стосовно подальшої пролонгації. Традиційною для ГЗ є синтаксична функція роздільного позначення сегментів речення. Імпліцитність як універсальна категорія реалізується не тільки у мовчанні, але також і в замовчуванні фактів, артефактів, явищ, подій тощо. Маркерами замовчування є вербальні одиниці типу англ. and the like, лат. etc., укр. тощо, рос. и т.д. и т.п. Ці слова вживаються у постпозиції до списку одиниць переліку. У препозиції у зазначеній ситуації вживаються рос. типа, укр. типу. Проблема stone wall в англійській мові імплікує ланцюг лексичних одиниць зі структурою N1 + N2. Перелік потенційних словосполучень цього зразку є абсурдним. Словосполучення цього типу у повній представленості імплікуються, замовчуються, ховаються у лінгвістичній компетенції мовців. Латентність (скритність) спрацьовує і в ілюстративній емпірії з позначками: укр. Пор., напр; рос. Ср., напр; англ. Cf., e.g., for ex. Eкономна репрезентація фактів є очевидною в імпліцитному замовчуванні та лексичному нагадуванні про нерозгорнутий список номінацій.
Система графічних знаків на позначення замовчування є відкритою. Вони, як і вербальні знаки, співвідносяться з діючими моделями творення. Замовчування має характер посилання на соціальний досвід, на прецедент, на традиційне бачення референтів. Мовчання у спілкуванні породжується різними причинами - небажанням розкрити секрет, назвати особу, зобразити хід думок, підказати можливі варіанти вирішення проблем. На письмі таке мовчання позначається в основному трьома крапками, які вказують на емоційно-психологічний стан комуніканта та актуалізацію вторинної, похідної функції ГЗ.
Комплексний підхід графічних знаків, їх семантичної детермінації об'єктивується характером дискурсу, його учасників та ситуативних референтів [33, 34, 35, 7].
У сучасній лінгвістиці намітилась тенденція осмислювати комунікацію у площині інтегральної тріади вербальності, паралінгвістики та невебальності за принципом: I said, what I said, How I moved when I said [36 :41]. Авербальні знаки параграфеміки залежать від дискурсу. Співвідношення невербального та вербального по-різному предсавлені в політичному, юридичному та рекламному дискурсах [1 : 11-134]. У науковому дискурсі реалізується в основному синтаксична функція зазначених знаків [37].
Полікодовність реклами є ефективною візуальною формою впливу на різні сегменти аудиторії. В англійській рекламі перевага надається психоглосам, номінаціям почуттів зору та дотику, стійкість котрих слугує персуазивній функції реклами [1 : 215-216]. В односторонньому акті спілкування з читачами особливу значимість набувають (поряд з колористикою, пікторальним зображенням, шрифтом) параграфемічні знаки позначення об'єктів реклами.
Мовчання проявляється у недистантному спілкуванні ("віч на віч") з інтерлокутором. У рекламах перевага надається полікодовості, у діалогах – ситуативній орієнтації. Благодатними у діалогічному дискурсі є обмежені границі топікових бесід, відсутність семантичної розмитості, спільність когнітивних фреймів. У діалогічному мовленні семантична функція ГЗ є пріоритетною. Спонтанна аргументація у цих умовах позначена наявністю фіміліарності, плинності та слів-примітивів. Невербальні засоби у діалогах реалізують декілька функцій і серед них - персуазивну [1:131].
Мовчання у діалогічному дискурсі семантизується за допомогою ситуації, що є універсальним для вербальних та невербальних знаків. Пор. полісемія слів знімається вербальним контекстом, а характер мовчання детермінується конкретною ситуацією, в центрі якої знаходиться homo sapiens. Термін шукає своєї експлікації в умовах терміносистеми (вербальні знаки), а мовчання позбавляється латентності у конситуації. Для ГЗ мовчання, як і для усіх семіотичних знаків, благодатним є лексичне оточення.
Спонтанність діалогу, його непідготовленість, непередбаченість обумовлено психологічними аспектами, які породжують емотивний компонент – стабільний для вербальних та невербальних знаків зазначеного дискурсу [38, 39, 40,41]. Мовчання на письмі традиційно позначається трьома крапками або тире. Експлікація семантичного навантаження цих ГЗ, їх функція осмислюється комплексним аналізом лексичних та графічних позначень в умовах мікро та макроситуацій. Для мовчання вербальне оточення є "озоном", повітрям для подиху спілкування. Пор. іронічне висловлювання "Тихо сам с собою я веду беседу" .
Мовчання як антипод вербальної комунікації має семантичну структуру [42 : 60]. Це – неактуалізований мовленнєвий акт. Мовчання позначено трьома імплікатурами – комунікативної, конвенціональної та стандартної [30:117]. Границі мовчання розмиті. Воно створює комунікативну афективність, пов'язану з негативною відповіддю, виходом з конфліктної ситуації Пор.: He pursed his lips and said nothing [1 : 246]) виконання іншої дії What indeed? de Feo lit another cigarette [1 : 282]).
Кожний дискурс позначений специфічною інтеграцією вербальних та невербальних засобів спілкування. Вибір засобів детермінується співвідношенням раціональних та емоціональних аспектів у конкретному дискурсі, його учасниками та об'єктами інтерлокуції. Умовчання притаманне ектримальним ситуаціям, в яких логічні постулати дистантуються під впливом емоційних чинників, а спілкування обумовлюється традиціями етнічного соціуму.
Адгерентні категорії мовчання - замовчування, пауза, еліпс, імплікація, риторичні питання, семантично-структурні лакуни очікують свого подальшого осмислення в руслі їх поліаспектності та поліфункціональності як феномен людського спілкування.

SUMMARY

The article in question deals with the non-verbal signs of communication. Special attention is focused on the universal category of silence, the ways it's marked in the written language. Punctuation signs are dealt with in terms of their polifunctionality and poliaspectedness.

Монографія

2011-04-28T23:26:00.000-07:00

Семантизація категорії мовчання в англомовному художньому дискурсі.
Монографія

Анохіна Т. О.

Учебная и справочная литература
Учебная литература
Год: 2008
Издательство: Нова Книга
Страниц: 160
ISBN: 978-966-382-150-4
Вес: гр
36 грн.

МАРКЕРИ КОМУНІКАТИВНОГО МОВЧАННЯ

2011-04-28T23:18:00.000-07:00

У статті проаналізовано графічні та вербальні маркери комунікативного мовчання (силенціального ефекту), їхні інтегративні характеристики. У статті лінгво-когнітивні характеристики силенціального ефекту (графічні та вербальні номінації) проаналізовано на матеріалі англомовного художнього дискурсу. Природа комунікативного мовчання досліджена в руслі когнітивно-дискурсивної парадигми.

Актуальність обраної теми визначається потребою системного дослідження силенціального ефекту, тенденцією до поглибленого вивчення вербальних та невербальних засобів спілкування.
Природа комунікативного мовчання вивчається у руслі когнітивно-дискурсивної парадигми. Лінгво-когнітивні та комунікативно-прагматичні аспекти силенціального феномену аналізуються на матеріалі англомовного художнього дискурсу. Вибір теми дослідження об’єктивується тенденціями сучасної лінгвістики до поглибленого, комплексного вивчення проблем комунікації.
Незважаючи на певні зрушення в дослідженні явищ невербальної комунікації, досить актуальними залишаються проблеми комплементарності невербаліки та вербаліки, реалізації невербальних (графічних) та вербальних засобів комунікації в писемному англомовному художньому дискурсі. Особливої уваги потребують питання екстеріоризації силенціального ефекту, системного аналізу комунікативного мовчання з урахуванням його індивідуально-психологічних та соціально-культурних аспектів, осмислення персоніфікації мовчання, його семантизації в конкретній мовній системі.
Дослідження комплементарності графічних та лексичних позначень силенціального ефекту сприяє осмисленню дихотомії мови та мовлення, експлікації лінгвістичних, когнітивних та прагматичних аспектів мовчання як невербального феномена спілкування.
Мовчання – силенціальний компонент комунікації (термін А.Д. Бєлової) – тяжіє до ситуативних іплікатур. Як дискурсивне явище воно осмислюється на вертикальних та лінійних – ризоматичних векторах. Мовчання як дуалістичне явище вбирає в себе просодичні та смислові характеристики (план вираження – пауза, план змісту – мовчання).
Мовчання як невербальна дія комунікації позначена нульовим денотатом, корелює з графічними знаками (на письмі) та номінаціями-вербалізаторами (в усному і писемному мовленні) [1; 2].
Комунікація – це обмін інформацією, що охоплює продуцента та реципієнта, вербальне та невербальне повідомлення, код відправника та декодування отримувача. У сучасній лінгвістиці комунікація осмислюється у площині інтегральної тріади вербальності, паралінгвістики та невербальності.
Домен невербальної комунікації охоплює кінесику, міміку, акустику, проксеміку, такесику, мовчання, які за своєю природою більш прагматичні, ніж семантичні. Комунікація не існує без обміну знаками (вербальними та невербальними).
Невербальні знаки в інтеграції з вербальними сприяють адекватному порозумінню у спілкуванні. Вербальна комунікація будується на словесних знаках, символах, репрезентованих в усному та писемному мовленні. Невербальна комунікація корелює з позаалфавітними знаками та номінаціями-вербалізаторами.
Невербальні компоненти є невід’ємною частиною семіотики, комунікативної лінгвістики, психології та соціології. Свідомо або підсвідомо людина може виразити психологічну настанову за допомогою своєї поведінки. Осмислення мовчання потребує значних когнітивних зусиль комунікантів та знань про дискурсивне оточення. Невербальна поведінка людини свідчить про її психічний стан, а мовчання є стратегічним компонентом її поведінки.
Художній дискурс сприяє осмисленню природи силенціального ефекту – його поліаспектоності, поліфункціональності та полімодальності. З огляду на дискурсивні особливості емпіричного матеріалу з’являється можливість ідентифікувати ситуативну природу комунікативного мовчання, його тактику та стратегію, екстеріоризацію та імплікацію, поверхневу та глибинну структуру, когнітивний та прагматичний потенціал. Когнітивно-дискурсивний підхід до силенціального компонента комунікації сприяє розумінню адгерентних категорій мовчання.
Англомовний художній дискурс як емпірична база комунікативного мовчання є вельми валідною з огляду на значну репрезентативність мовчазних ситуацій та відповідних тлумачень з боку автора. Лінгвістичні характеристики зазнaчених ситуацій тлумачаться в діалогічній та монологічній репрезентаціях, у дескрипціях та авторській оповіді – у блоках текстів, що мають відношення до мовчання людини (homo-silence) та персоніфікованого мовчання (nature silence).
Силенціальний ефект як поліфункціональний феномен позначає палітру людських відчуттів. Аналіз матеріалу англомовного художнього дискурсу свідчить, що екстеріоризатори мовчання сприяють вираженню аксіологічної оцінки рефлекторного мовчання.
Невербальні засоби спілкування, включаючи мовчання, позначені ситуативністю, діалогічністю й потребують у зв’язку з цим спільного для комунікантів соціального та лінгвістичного досвіду кодування та декодування silent pauses. Силенціальний компонент комунікації обіймає мовчання, якому притаманний ситуативно-комунікативний характер, що породжується емоціональним та ментальним станом мовця, його соціальним статусом.
Пауза є невід’ємною складовою силенціального ефекту. Метазнак пауза позначає перерву у звучанні та артикуляції (1), технологічну паузу (2) та, за лексикографічною традицією, – хезитації (3). Паузальне виділення є синтаксично орієнтованим. Існують гіперо-гіпонімічні відношення між паузою та мовчанням, мовчання включає паузу як фонетичну складову.
Відношення пауза – мовчання є інклюзивним, що уможливлює їх вивчення як адгерентних понять. Мовчання, будучи пов’язаним із структурою висловлювання, виступає як елемент реакції, комунікативної тактики та стратегії. Мовчання – це невербальний семіотичний знак ситуативного походження, маркер когнітивно-рефлекторних та емоційно-експресивних витоків. У домені мовчання виокремлюють метазнаки комунікативне, некомунікативне, індивідуальне, соціальне, рефлекторне, психологічне, реактивне, ритуальне, статусне, спонтанне, заплановане.
Силенціальний ефект в англомовному художньому дискурсі представлений гетерогенною вербальною екстеріоризацією. Базовими є лексеми silence та pause. Прерогатива належить silence з огляду на її більш частотне вживання порівняно з pause (1), пріоритетний статус позначення силенціального ефекту (2), взаємозамінюваність із лексемою pause в окремих контекстах (3), семантизацію як короткого переривання в дії, так і пролонгованих зупинок (4).
Усне мовлення охоплює відрізки звучання та пауз. Останні на письмі передаються графічними знаками. Комунікативне мовчання на письмі відтворюється графічними знаками, які еволюціонували від синтаксичних пунктуаційних знаків та стали вторинними біфункціональними знаками.
Графічним знакам – як специфічним метазнакам невербального компонента мовчання – притаманні процеси термінологізації і детермінологізації. Первинні графічні знаки утворюються від нетермінів, але на виході з терміносистеми вторинні графічні знаки, трансформуючись, детермінологізуються. Наприклад: англ. Cross your t’s and dot your i’s , to put a question; to be or not to be – that’s a question.
Тире та три крапки, граматикалізовані маркери просодичних паузацій, семантизуючись, вживаються для позначення силенціального ефекту. Графічні засоби мають знакову природу, що дозволяє осмислити семіотичний код адекватно.
В англомовному художньому дискурсі силенціальні знаки (здебільш три крапки та тире) вказують на емоційно-психологічний стан комуніканта. Мовчання на письмі позначається знаками, які утворюють окрему групу метазнаків пунктуації – "графіка мовчання".
"Графіка мовчання" для позначення силенціального ефекту охоплює, крім тире та трьох крапок, крапку в еліптичному реченні ("рубленому синтаксисі"), редуплікацію знаків оклику, питання та крапок.
Тире та три крапки взаємозамінюються та використовуються в стилістичному прийомі – апосіопезі. Графічні знаки можуть поєднуватись із заповнювачами (time fillers) типу – er, ugh, well, so. Знак тире поліфункціонально використовується при уточненні (1), при цитуванні (2) та для позначення анаколуфа (3):
1) Visits from the Wilsons were, as before, reserved for Christmas, but the greengrocer Dwyers – Jack and Ima – came with a professional interest in the new shopkeeping venture (Burgess).
2) ‘ – only you forgot to pull the stem off this one, ‘ the tall man said (Delany).
3) "Stella! This is not appropriate – " (Griffith).
Графічним знакам притаманна не тільки поліфункціональність, але й поліаспектність. Тире в англійській мові може бути подвійне, подовжене, звичайне, вкорочене: знаходитися на початку, наприкінці речення та бути силенціальним знаком у межах репліки, напр.: Peggy – ‘No Daddy no no no– " (King); "Downstairs, in the drawing room – " (Rey). "It’s late," she says, then – unable to help herself – burst out, "Do you have any idea how badly you’ve hurt your mother?"(Griffith) "__or do I just kill you and take your place?" the stranger continued. "And if I kill you –"(Koontz). "They’re going to open fire – (Crawford).
У реченнях та інших комунікативних блоках, більших за речення, маркерами мовчання виступає також комбінація знаків питання та оклику з трьома крапками. Симультанне вживання знаків оклику та питання інтенсифікує емоційність висловлювання, напр.: ‘Silence … silence! ‘Even when the children had gone silent, he seemed unable to stop himself, and he continued on roaring, ‘SILENCE … DO YOU HEAR SILENCE?’ (Milligan). But you say I should not have any trouble finding him …? (Delany).
"Графічне мовчання" має широкий спектр референтів. Так, позитивний вербальний текст може супроводжуватися фонаційними характеристиками негативного навантаження, у цьому випадку невербальна інформація суперечить вербальній, а її вектор превалює в комунікаційному повідомленні.
Графічні знаки увібрали в себе риси цілих епох, набували гетерогенних форм, змінювали значення, запозичувалися як і лексичні одиниці. З плином часу графічні знаки модифікували функції, перегрупувалися, увійшли в різні парадигми. Знаки пунктуації, членуючи текстові блоки на складові, імплікують також емоційний стан мовця, підтекст мовчання.
Невеликому за обсягом корпусу графічних знаків властива адаптивна сила, що виявляється в реалізації семантичних та синтаксичних функцій. Для пунктуаційних знаків базова функція полягає у членуванні синтагм. Семантична функція графічних засобів зумовлена емоційним станом комунікантів, репрезентацією імпліцитного у відповідних ситуаціях.
Симультанне вживання декількох маркерів мовчання ілюструє дієвість закону семантичної атракції, сумісне використання вербальних та невербальних (графічних) засобів позначення мовчання, напр.:
Silence. Nick didn’t say anything. There was no such thing as perfect silence, the complete absence of sound. There was always … something else. A sense of place, of boundaries and dimension. A signature. The silence on the line was familiar. It was the same silence Nick had heard after Doc was killed. The silence of someone listening. Waiting. Dead silence (Ferrigno).
Номінації мовчання уживаються для позначення силенціального ефекту, уточнення причин мовчання та авторського коментування. У той час як полісемія слів знімається вербальним контекстом, характер мовчання детермінується конкретною ситуацією, в центрі якої знаходиться homo sapiens. Термін шукає своєї експлікації в умовах терміносистеми (вербальні знаки), а мовчання позбавляється латентності у конситуаціях [3].
Феномен мовчання реалізується в усному мовленні, позначається на письмі лексичними та графічними знаками, які, інтегруючись, адекватно екстеріоризують силенціальну ситуацію, напр.: ‘Is it good? It’s superb! Listen, you’re better than the guy who does this stuff. McFarland will go nuts when he sees this … ‘He stopped abruptly, rubbing his hands and giving little grunts (Miller).
В англійській мові мовчання представлено у просторі пареміїчних висловлювань. Пор.: Speech is silver, silence is gold. No wisdom like silence. Keep your eyes open. Think today, and speak tomorrow.
Полілексемні номінації мовчання позначені стилістичною маркованістю, метафоричністю. Наприклад: watchful silence, haughty silence, embarrassing silence, thick silence, alive silence, solemn silence; укр.: дзвінка тиша, панувала тиша, мир і тиша (В. Скляренко); рос. А мне от пустой тишины той, - между молчаньем и речью, в церковной тишине (М. Цветаєва), мякиш тишины, розовая тишь (С. Єсенін).
Мовчання як невербальний засіб спілкування є синтезом ментального та емоційного. Феномен мовчання втілює інтенції мовця, корелює з когнітивними явищами, віддзеркалює прагматичні інтенції дискурсивної діяльності людини

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Анохіна Т.О. Графічні позначення мовчання в англомовній художній прозі (ХП) // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: Матеріали другої міжвузівськ. наук. конф. молодих учених / Відп. ред. Каліущенко В.Д. – Донецьк: ДонНУ, 2004. – С. 19-21
2. Анохіна Т.О. Інтеграція вербальних та невербальних знаків (на матеріалі англійської мови) // Матеріали Всеукр. наук. конф. "Другі Каразінські читання: два століття Харківської лінгвістичної школи". – ХНУ ім. В. Каразіна, 2003. – С. 14-15.
3. Анохіна Т.О. Компліментарність вербального та невербального позначення мовчання в англомовному художньому дискурсі // Нова філологія. – Запоріжжя: ЗНУ, 2005. – №1 (21). – С. 111-114.

Матеріал надійшов до редакції 12.04.2006 р.

Анохина Т.А. Маркеры коммуникативного молчания в англоязычном художественном дискурсе.
В статье анализируются графические и вербальные маркеры коммуникативного молчания силенциального эффекта), их интегративные характеристики. В данной статье лингво-когнитивные характеристики силенциального эффекта (графические и вербальные номинации) анализируются на материале англоязычного художественного дискурса. Природа коммуникативного молчания изучается в русле когнитивно-дискурсивной парадигмы.

Anokhina T.O. Markers of communicative silence in English discourse.
The article deals with graphic and verbal markers of communicative silence (silent effect), their integrative properties. This article deals with graphical and verbal units of the silence effect nomination with linguistically cognitive basis depicted on the material of the English discourse. The nature of communicative silence is vividly traced through the cognitive paradigm of the discourse approach.

2011-04-28T23:13:00.000-07:00

Визначальною рисою сучасного мовознавства є когнітивно-дискурсне дослідження мови, яке спирається на вже відомі когнітивні структури, фрейми, скрипти, пропозиції, що вживаються для пояснення функцій мовних одиниць.

Дослідження когнітивно-історичного і когнітивно-стилістичного підходу в лінгвістиці та інші проблеми стали предметом обговорення 18 березня 2011 року на V Міжнародній науково-практичній конференції «Когнітивні та дискурсивні структури германських мов у соціокультурному просторі комунікацій», яка відбулась у Київському міжнародному університеті.
Організатор конференції – кафедра германської філології (завідувач кафедри – проф. Мизин Т.О.) Інституту лінгвістики КиМУ (директор – проф. Єрко О.К.).
На пленарному засіданні конференції виступили науковці Київського міжнародного університету: проф. Єрко О.К., доц. Лавриненко О.О., викладачі КиМУ – Горошанська Т.О., Долбіна В.К., Цимбал Н.О., а також Олійник А.Д, професор Національного університету біоресурсів та природокористування України. Доповідачі поділилися науковими дослідженнями, зокрема, щодо особливостей англомовних друкованих рекламних текстів, інтерференції в процесі актуалізації та інтерпретації алюзивних мовленнєвих актів, ролі і місця імпліцитних висловлювань в аудиторному дискурсі, а також щодо сленгу як лексики, англіцизмів у сучасній українській мові, неологізмів в американському варіанті англійської мови.

Після пленарного засідання робота конференції продовжувалась на 4 секціях, де було прослухано й обговорено 87 доповідей. Приємно, що в роботі конференції взяли участь представники багатьох вищих навчальних закладів України, а саме:
Ø Малиновська І.В. – к.ф.н., професор, в.о. ректора Київського інституту перекладачів;
Ø Анохіна Т.О. – к.ф.н., доцент Національного педагогічного університету ім. Драгоманова;
Ø Поліна Г.В. – к.ф.н., доцент і Зайко Л.В. – ст. викладач Українського гуманітарного інституту (м. Буча);
Ø Сторчак О.Г. – ст. викладач Харківського національного автомобільно-дорожнього університету;
Ø Нагнибіда Л.С., Дмитрошкін Д.Е. – ст. викладачі Хмельницького національного університету;
Ø Мойсеєнко С.М. – аспірантка НТУ України «КПІ»;
Ø Мирончук Т.А. – к.ф.н., доцент КНУ ім. Т. Шевченка.

Звіт про навчальну, наукову та організаційну роботу на посаді доцента кафедри германського та порівняльного мовознавства Інституту іноземної філології

2011-03-25T05:22:00.000-07:00

Анохіна Тетяна Олександрівна закінчила у 2000 році Сумський державний університет за спеціальністю “Переклад” та здобула кваліфікацію перекладача англійської та німецької мов. З 1 вересня 2001 року працювала на посаді викладача кафедри англійської філології факультету іноземної філології НПУ імені М.П. Драгоманова. У 2003 році вступила до аспірантури при кафедрі англійської філології НПУ імені М.П. Драгоманова. У березні 2006 року достроково захистила кандидатську дисертацію на тему: “Невербальні та вербальні засоби екстеріоризації силенціального ефекту” та отримала науковий ступінь кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. У 2006 році зарахована на посаду старшого викладача кафедри англійської філології. На посаду доцента кафедри германського та порівняльного мовознавства переведена з 10.05.2007 року.

З 1 по 6 червня 2009 року Анохіна Т.О. проходила стажування з лінгвокраїнознавства Сполучених Штатів Америки в Євпаторійському відділені Східно-українського національного університета ім. Володимира Даля «10th American Studies Summer Institute “Public Opinion and Framing Public Policy in the U.S.».
1. Навчальна робота.
Анохіна Т.О. виконувала науково-дослідну, навчальну та виховну роботу: проводила семінарські заняття з дисципліни «Вступ до перекладознавства» (1 курс), проводила практичні та індивідуальні заняття з дисципліни «Практичний курс перекладу» (3 курс), лекційні та практичні заняття з письмового перекладу з англійської мови на українську (4 курс), розробила робочу програму з дисципліни «Перекладацький аналіз тексту (англійська мова)» (4-5 курси) та проводила лекційні, семінарські та індивідуальні заняття з дисципліни «Перекладацький аналіз тексту» (5 курс), відкрите заняття з «Основ перекладацького скоропису» (5 курс). Протягом звітного періоду Анохіна Тетяна Олександрівна проводила практичні та консультативні заняття, керувала написанням магістерських робіт з актуальних проблем германських мов.

2. Методична робота.
Розробила методичні рекомендації з практики англійської мови для студентів п’ятого курсу спеціальність 7.03.05.00 мова і література (російська та англійська), методичні вказівки “Конструктивізм у перекладі” до самостійної роботи з навчальної дисципліни “Практика перекладу” для студентів 4-го курсу спеціальності “Переклад” денної форми навчання, методичні вказівки “Концептуальний переклад” до самостійної роботи з навчальних дисциплін “Теорія перекладу” (5-й курс), “Синхронний переклад” (3-й курс) для студентів спеціальності “Переклад” денної форми навчання.

Методично та дидактично забезпечено курси, що читаються, конспектами лекцій та планами практичних занять. Розробляються методичні вказівки для студентів. Для практики перекладу в лінгофонному кабінеті активно використовуються звукові та відеоматеріали, використовується наочність, газетний матеріал та роздаткові друковані ресурси. Студенти забезпечуються рекомендаціями до самостійної роботи, діє on-line консультування для студентів 4 курсу, які користуючись освітнім ресурсом nicenet.org можуть завантажувати запропоновані викладачем додаткові освітні матеріали. Анохіна Т.О. виконує організаційно-виховну роботу із студентами, проводить індивідуальні заняття зі студентами, а також готує студентів до олімпіад, забезпечує їх завданнями до контрольних і самостійних робіт. Викладач започаткувала пілотний проект “The Best Students’ Translations”, що має на меті редаґування та підготовку до друку найкращих студентських перекладів. За планом доц. Анохіна Т.О. відвідувала заняття викладачів кафедри германського та порівняльного мовознавства.

3. Наукова робота.
Анохіна Т.О. досліджує лінгвістичні проблеми германських мов у порівняльному, перекладацькому та семіотико-когнітивному аспектах. Підготувала та видала друком монографії «Семантизація категорії мовчання в англомовному художньому дискурсі» (одноосібно) та взяла участь в написанні колективної монографії «Лінгвокогнітивні аспекти малих текстів» та взяла участь у колективній монографії, що вийшла друком разом із авторами С.О.Швачко, С.В. Барановою, І.К. Кобяковою, Г.Б. Козловською, Ю.В. Косенко, С.В. Подолковою, В.О. Самохіною, І.В. Соколовою, Г.В. Чулановою.
Анохіна Т.О. підготувала: відгук на автореферт Чирвоного О.С. «Комп’ютерний лексикон сучасної англійської мови: структурний, семантичний, функціональний аспекти» (спеціальність 10.02.04 – германські мови); на автореферат Бережної Маргарити Василівни “Ономастикон романів Дж. К. Ролінг циклу «Гаррі Поттер! В українському та російському перекладах (спеціальність 10.02.16 – перекладознавство).

4. Організаційна робота.
Продовжує брати активну участь у підготовці роботи лінгафонного кабінету: підібрала матеріал для роботи у лінгафонному кабінеті; поповнювала відеотеку та фонотеку кабінету. Систематично бере участь у засіданнях кафедри та Радах факультету, відвідує навчально-методичні і наукові семінари та заняття викладачів кафедри.

Доцент кафедри германського
та порівняльного мовознавства Анохіна Т.О.

Метазнаки силенціального ефекту

2011-01-26T06:37:00.000-08:00

Соціальне наповнення мовчання здійснюється в емерджементному процесі абстрагування від рекурентних дискурсивних смислів. Невербальні засоби спілкування, включаючи мовчання, позначені ситуативністю, діалогічністю і потребують в зв’язку з цим спільного соціального та лінгвістичного досвіду для розуміння глибинного змісту референта. Таксономія комунікативного мовчання представлена парадигмою релевантних адгерентних доменів. Базовими номінаціями силенціального компонента в англомовному художньому дискурсі є лексеми silence, pause.

Силенціальний ефект обіймає індивідуально-психологічне та соціо-культурне мовчання, яке має ситуативно-комунікативний характер та корелює із емоційним та ментальним станом людини та її статусом. Біологічне, фізичне мовчання людини є некомунікативним, дистантним по відношенню до індивідуально-соціального. Фонетична пауза є невід’ємною складовою силенціального ефекту на просодичному рівні з огляду на те, що терміносистема для позначення силенціального ефекту обіймає низку адгерентних метазнаків з коренем пауза – пауза, паузація, паузологія, паузальний. Термін паузація є характерним для усного дискурсу, в якому актуалізується інтонаційні засоби комунікації. Паузація – один із суттєвих елементів просодичної організації усного мовлення.
Метазнак пауза позначає перервавання у звучанні та артикуляції, технологічну паузу та, за лексикографічною традицією, – паузу хезітації (коливання). Паузальне виділення є синтаксично-орієнтованим. Феномен мовчання не вписується в загальні просодичні та граматико-синтаксичні рамки. Існують гіперо-гіпонімічні відношення між паузою та мовчанням, мовчання включає паузу як фонетичну складову. Мовчання як адекватний орієнтир інтерактивної діяльності людини кореляє з вербальними та невербальними засобами – екстеріоризаторами силенціального ефекту.

Відношення пауза-мовчання є інклюзивними, що уможливлює їх осмислення як адгерентних феноменів мовчазного ефекту. Невербальний феномен комунікації – мовчання дистанує від традиційних фонетичних досліджень. Поряд із фізіологічними, або стандартними ритміко-просодичними складовими формування тексту, граматико-синтаксичними паузами існують паузи мовчання. Мовчання як феномен невербального спілкування по дотичній пов’язане із граматичною будовою висловлювання, є своєрідною реакцією та виступає елементом комунікативної тактики та стратегії.

Феномен мовчання – це комунікативний акт, що включає паузу як просодичну складову. Пауза – це не завжди мовчання, але мовчання не існує без паузи в комунікативній поведінці. Мовчання є семіотичним феноменом, що силенціальним компонентом комунікативної поведінки мовців, каталізатором їх когнітивно-рефлекторної діяльності.
Домен мовчання обіймає широкий спектр складових: мовчання, пауза, умовчання, мутизм (раптове оніміння). Мовчання як значущий елемент комунікації реалізується у руслі евфемізації, дезінформації, натяку, недомовленості та має спільні риси дотичного характеру. Невербальний, знаковий за своєю природою, феномен мовчання виступає компонентом складної семіотичної системи, є елементом комунікації, що інтегрує з вербальним спілкуванням.

Семантичне навантаження мовчання ідентифікуються в конкретних ситуаціях. Мовчання носить ситуативний характер та актуалізується у мовленні. Феномен мовчання в усному мовленні реалізується за допомогою пауз, які позначаються графічними та мовними засобами в англомовному художньому дискурсі.

Базовими є такі ключові поняття: комунікативне та некомунікативне мовчання; умовчання (статусне мовчання, тактичне мовчанння, паузи ввічливості); соціальне мовчання (релігійне, містичне, монастичне, контемплятивне, езотиричне, ритуальне, побутове, національне); рефлекторне мовчання (мовчання під час роздуму, прагматичне та імплікаторне мовчання); психологічне мовчання (нульовий мовленнєвий акт, імпліцитний комунікативний акт, заміна вербальної реакції або паралельне використання інших невербальних засобів спілкування. Силенціальний ефект корелює з невербальними діями, описує стан мовця, думки автора, діючої особи, метафорично використовується для опису природи та артефактів.

Мовчанню притаманні психологічні та смислові характеристики. Фонетична пауза – це перерва у звучанні, зупинка в потоці мовлення, невід’ємна просодична одиниця останнього. Атрибутами мовчання як засобу невербальної комунікації слугують номінації національне, статусне, ґендерне, вікове, сцеїнтичне, спонтанне/заплановане, релійно-містичне, магічне, рефлекторне, комунікативне. До адгерентних категорій мовчання відносимо замовчування, пауза, еліпс, імплікація, риторичні питання.

Translation Analysis

2011-01-26T06:36:00.000-08:00

Translation Analysis
Concept
Analyze the evidence between spoken and written register:
What is type of the text A/B?
Text A
I used survey sampling when I did my first research project. It was about how many people lived in my neighborhood and who those people were. I needed statistics in order to discover the demographics around where I lived. You can use survey sampling in a lot of disciplines and I used it because I knew it was an accepted method.
Text B
Survey sampling is a quantitative method of research which is a 20 th century phenomenon with most of its growth since 1930s. Today, it is a widely accepted method for providing statistical data on an extensive range of subjects. Disciplines such as sociology, social psychology, demography, political science, economics, education and public health all rely on sample surveys.

Текст A
Я уже делал обзор методом выборки, когда писал свою первую научно-исследовательскую работу. Она была про то, сколько людей живёт со мной по соседству и про то, чем эти люди занимаются. Статистика мне была нужна для демографического исследования. Я изучал местность, где живу. Вы можете использовать метод выборки в исследованиях для разных дисциплин. Я использовал этот метод, потому что считаю его общепринятым.
Текст Б
Исследование методом выборки – это количественный метод исследования, который получил всеобщее признание в 30-ых годах 20 столетия. Сегодня метод выборки – это популярный метод исследования, который позволяет обеспечить статистические данные в широком диапазоне предметных областей. Такие дисциплины, как социология, социальная психология, демография, политическая наука, экономика, образование и здравоохранение – все они используют метод статистической выборки.

Test Agatha Christie

2011-01-26T06:34:00.000-08:00

Test
Agatha Christie

1.Agatha Christie lived with ......... family in England.

(a) her
(b) his
(c) their
2.Agatha Christie ......... have a happy marriage.

(a) wasn't
(b) didn't
(c) isn't

3. Agatha Chrisitie ......... her husband in 1930.

(a) divorced
(b) annulled
(c) cancelled
4. Agatha Christie was a very successful writer of detective ..........

(a) yarns
(b) fairy-tales
(c) stories
5. She ......... for eleven days in December 1926.

(a) evaporated
(b) disappeared
(c) departed

6. The police found her ......... flat but there was no sign of Agatha Christie.

(a) empty
(b) emptiness
(c) empty space

7. Agatha Christie wrote more than 80 mysteries and sold ......... 300 million books.

(a) more
(b) extra
(c) over

8. People all over the world have ......... Agatha Christie's stories.

(a) grasped
(b) realized
(c) read

9. Agatha Christie didn't tell ......... why she disappeared in December 1926.

(a) someone
(b) anyone
(c) no one

10. Agatha Christie wrote her first detective story in 1920 and became very ..........

(a) success
(b) successor
(c) successful

Correct answers: 1(a) her, 2(b) didn't, 3 (a) divorced, 4 (c) stories, 5 (b) disappeared, 6 (a) empty, 7 (c) over, 8 (c) read, 9 (b) anyone, 10 (c) successful

Тенденції позначення іншомовних номінацій

2010-09-27T22:47:00.000-07:00

Універсальним є розуміння білінгвістами денотативного наповнення англомовних номінацій у німецькій мовній системі та співіснування німецькомовних вкраплень в англомовному дискурсі.

Семантичне навантаження цих номінацій детермінується дією лінгвальних та екстралінгвальних факторів взаємного впливу германських мов.

Сучасні тенденції зближення світових культур, тенденції до інтеграції та глобалізації та проблеми міжнаціонального спілкування вимагають комплексної типології тенденцій англо-німецького та німецько-англійського взаємного трансмовного безперекладного позначення.

Актуальним на часі є вивчення природи іншомовних номінацій, їх семантичних зсувів в умовах соціальних конситуацій.

Семантична група іншомовних номінацій (об’єкт дослідження) представляє значний інтерес у руслі її омовлення та детермінації дієвості взаємного впливу та розвитку мовних систем (предмет дослідження).

Сучасні дескриптивні дослідженння іншомовних понятійних номінацій в різномовних дискурсах мали місце в роботах вітчизняних та зарубіжних вчених [ECE 1973].

Так, зокрема, дослідженню зовнішніх і внутрішніх причин взаємодії німецької і англійської мов присвячені роботи з виявленню різних шляхів входження запозичень-термінів англо-американського походження в лексику німецької мови О.В. Слабої.

Також були роботи, що досліджували процеси впливу різної запозиченої лексики на словниковий склад німецької мови, зокрема, вплив латинської мови – А.Я. Матвєєв, вплив англійської мови – Ю.Г. Коротких, А.П. Майоров, Н. Поліщук, H. Bus, B. Carstensen, R. Glahn, M. Lehnert, L. Lejasblusa, H.J. Meyer, S. Müller, S. Zeltina) мов на лексику німецької мови, проте питання комплексного аналізу взаємного поповнення словникового складу англійської та німецькою мовами, їх статус та адаптація залишаються недостатньо висвітленими.

Дедалі більше дескриптивна лінгвістика використовує діалектику аналізу, використовуючи концептуально нові елементи дослідження, які спрямовують свій вектор на осмислення типології етимологічних пошуків та пояснюючи соціо-лінгвістичні явища глобалістичними тенденціями суспільства.

Поява іншомовних номінацій в різних дискурсах є загальною тенденцією глобалізації, яка дає поштовх до створення і запозичення нових spin-spin номінацій, термінів та концептів. Термінологія є найбільш динамічним складником мовної системи, яка характеризується постійним розвитком та неологізацією, де поряд із дією внутрішньомовних тенденцій існує постійний вплив інших мов [Сергєєва 2002, с. 1]. Космополітичний розвиток супільства простежується в працях майстів пера, які використовують їх як стилістику нового часу.

На даному етапі розвитку лінгво-когнітивістика черпає сили з герменевтики, все більше замислюючись над методиками наукового спостереження та аналізу.

Художній дискурс нової хвилі літераторів намагається тлумачитися філософією герменевтики – літературною естетикою розуміння еклектичних людських пошуків [Квіт 2003, с. 112].

Мовний фонд англомовного та німецькомовного соціумів збагачується та поповнюється завдяки взаємному використанню іншомовних номінацій, спричинюючи взаєморозвиток, які є проявом синергії.

Німецькомовний дискурс часто пов’язують з сучасним стилем життя, використовуючи англомовні номінації для позначень понять.

Так, наприклад, назва “Down On Speed” є англомовним вкрапленням у німецькомовній розвідці (Timothy Leary 2000, S. 248).

Дослідження англіцизмів здійснювали Л.М. Архипенко, В.М. Аристова, В.М. Бабич, Л.Р. Безугла, В.П. Березинський, А.Г. Гудманян, О.І. Гутиряк, Н.Л.Жабицька, Ю.О. Жлуктенко, К.Л. Єгорова, Т.К. Єлізова, І.М. Каминін, Л.П.Кислюк, Л.П. Крисін, Л.Ю. Кухтенко, О.М. Мороховський, В.Я. Мицезька, І.М. Обухова, А.Д. Олійник та ін.

Слід зазначити, що впродовж останніх років спостерігається активізація мовознавчої діяльності в цьому напрямку, про що свідчать дисертаційне дослідження В.П. Сімонок на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук „Лексико-семантична рецепція іншомовної лексики в українській мовній картині світу”, дисертації Л.М. Архипенко, А.О. Ніколаєвої, А.Д.Олійник, Н.О. Попової, Г.А. Сергєєвої на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук, які присвячені аналізові запозичень-англіцизмів у сучасній мікроекономічній термінології, термінології програмування, комп’ютерних мереж, захисту інформації, правничій термінології, у пресі [Федорець 2005, c.1].

Англомовний художній дискурс дає свою антропоцентричну модель щастя в пошуках творців пера, які зображують пошуки щастя за допомогою слоганів, що активно використовуються без перекладу, напр.: англ. “Dream on till you can dream on no more”. Лінгвістичне спостереження англомовних рядків ставить в один ряд різні мови, що всі спрямовані на почуття людини та зрозумілі білінгвісту.

Наявні праці таких дослідників англійської неології, як О.Л.Боярської, С.М.Єнікеєвої, Ю.О.Жлуктенка, В.І.Заботкіної, Ю.А.Зацного, О.Л.Клименко, Н.З.Котєлової, Л.Ф.Омельченко, О.М.Позднякової, А.В.Ребрія, Дж.Олджео, Дж.Ейто, Дж.Кенона та інших зі всією переконливістю свідчать про назрілу потребу у вивченні й описі сьогодні всього комплексу проблем, що стосуються номінативного потенціалу нового слова, його здатності фіксувати, нагромаджувати й відтворювати у свідомості людини певний осмислений нею фрагмент реального світу [Андрусяк 2003, с. 3].

Цілі поняття націлено на дослідження мовних контактів та ономасіологічних категорій у мовах різних систах. Так, такі категорії містяться в німецькомовному дискурсі, про що свідчить їх англомовне написання, напр.:

»To turn on, to tune in und to drop out «, das heißt einen Lebensweg finden, in dem keine Anforderungen gestellt werden, die nicht mit deinen eigenen, natürlichen Bedürfnissen übereinstimmen. Wenn du diesen Weg gefunden hast, wirst du ganz selbstverständlich aufhören, Speed zu nehmen (Timothy Leary 2000, S. 249).

Згідно з веб-енциклопедією Wikipedia значна увага приділяється словам побутового вживання (1), іжі (2), спорту (3), також в англійській мові широко вживаються німецькомовні терміни (4), напр.:

1. нім. Hinterland, англ. the rural land, backwoods;
нім. Gesundheit, англ. "health"; an exclamation used in place of "bless you!" after someone has sneezed;
нім. kaputt; англ. kaput;
нім. Kindergarten; англ. children’s garden, common in many countries, though not in the UK;
нім. Kitsch; англ. cheap, sentimental, gaudy items of popular culture;
2. нім. Delikatessen, англ. Delicatessen;
нім. Hinterland, англ. the rural land, backwoods;
нім. Lager, англ. beer;
нім. Müsli, англ. Muesli;
нім. Schnaps, англ. Schnapps;
нім. Stein, англ. "Bier Stein", pronounced [beer stīn], a large drinking mug, usually for beer, made of materials ranging from wood to plastic; the English word refers to the decorated, ceramic version of the artifact. In German, the word "stein" means "stone", but its English form originates from "Steinkrug", meaning "stone mug"; Germans also refer to it as a Bierkrug;
3. нім. Fußball, англ. Foosball (refers to the field game football (United States- Soccer); in US English, foosball refers exclusively to the tabletop football game found in bars, saloons, and pubs; also Tischfußball, Wuzzler, Kicker, or Krökeln in German, Töggele in Swiss German, and simply table football in the UK, Australia and the rest of the Anglic world;
4. нім. Das Dritte Reich, англ. The Third Reich;
нім. Blitzkrieg, англ. Lightning war; Phrase invented by a Spanish journalist to describe mobile combined arms methods used by Nazis in 1939-1940;
нім. Luftwaffe, англ. "air force" (WE).
На часі антропологічний дискурс охоплює всі сфери діяльності людини, підводячи нас до пошуків глибинного інтер- та інтразмісту. Особливо барвисто зображуються почуття людини в художньому прозовому та в поетичному дискурсі, які дають поштовх до розвитку власних почуттів та думок. «Людина як механізм», «людина як ідеальна людина», «людина як надлюдина» та «людина в людині» – це ті питання, що є актуальними та до нині залишаються відкритими до пошуків та роздумів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Андрусяк І. В. Англійські неологізми кінця XX століття як складова мовної картини світу: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2003. – 16 с.
2. Корольова А.В. Лінгвопоетичний і наративний коди інтимізації в художньому тексті (на матеріалі української та російської прози другої половини ХІХ – першої половини ХХ століть): Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.01; 10.02.02 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка; Інститут філології. – К., 2003. – 35 с.
3. Сергєєва Г.А. Англомовні запозичення в українській правничій термінології: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. – Харків, 2002. – 16 с.
4. Слаба О.В. Англоамериканізми в лексико-семантичній системі сучасної німецької мови (на матеріалі галузевої лексики з економіки): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський національний лінгвістичний університет. – К., 2003. – 19 с.
5. Федорець С.А. Англійські запозичення в мові сучасної української реклами: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. – Харків, 2005. – 18 с.
6. Baldick, Chris. The Concise Oxford Dictionary of Literary Terms. – Oxford. New York: Oxford University Press. – 1996. – 246 p.
7. (ECE): Expression, communication and experience in literature and language: Proceedings of the XII Congress of the International Federation for modern languages and literatures held at Cambridge University, 20 to 26 August 1972 / Ronald G. Popperwell (ed.). — Lnd. : The Modern humanities research Assoc., 1973. — XVII, 309 p.
8. Leary, Timothy. Down On Speed //Sucht und Sehnsucht. – Stuttgart: Philipp Reclam jun. Stuttgart. – 2000. – S. 248-249.
9. Linguistic typology // http://en.wikipedia.org/wiki/Linguistic_typology
10. (WE): Wikipedia. List of German expressions in English// http://en.wikipedia.org/wiki/List_of_German_expressions_in_English

voxopop

2010-06-16T07:03:00.000-07:00

The Voxopop Sandbox talkgroup is where you can test your setup, and make sure that you don't have any recording problems. Try creating a new test discussion, and add a couple of messages. You'll then be ready to join a real Voxopop voice discussion! Just click the image to the right to go there.

http://www.voxopop.com/group/6f19f345-cef8-4c19-ae61-844de1b36ebf

СЕМАНТИЧНА КОНГРУЕНТНІСТЬ СЛІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ТИШІ

2010-01-04T23:26:00.000-08:00

Об’єктом дослідження є осмислення семантичного навантаження слів на позначення поняття тиші (типоло-гічні аспекти). У статті аналізуються слова англ. silent, quiet, укр. тиша, мовчання, рос. тишина, молчание, їх ізоморфні та аломорфні риси.

Слова творять чудеса – заміщують інші слова, фасцінують образи, описують невербальні знаки [1; 2], аку-мулюють людський досвід, модулюють картини світу тощо. Слова виступають також дескриптивним засобом творення образу [3]. Метою статті є проаналізувати семантичну конгруентність слів на позначення тиші в англійській, українській та російській мовах.

Поняття тиші номінуються у зазначених мовах словами англ. silence, укр. тиша, рос тишина. Тиша в анг-лійській мові номінується в основному лексемою silence та її спорідненими одиницями.
Пор. англ. Whereof we cannot know, thereof must we be silent [4: 74]. All the kids were silent [4: 136]. …they were laughing silently, so hard it made their noses redden, and their eyes water [4: 168]. …whose tender faces gazed back at her in stony, silent hope [4: 188]. I could bear the silence no longer [4: 191].

Слово silence корелює із станом людини (homo-silence) та природи (nature-silence). Семантична конгруент-ність слів англ. silence, укр. тиша рос. тишина в основному збігається, але значення слов'янських слів позначе-но конкретизацією, розмежуванням. Мовчання корелює тут з людиною, а тиша – з природою та артефактами. Пор. У теремі панувала тиша... Вони повідомляли , що на валах тихо. В стані Володимира не чути нічого [5: 163]. Десь у темряві й тиші, які оповили Поділ... почувся шум. – Мовчіть! – Крикнув воєвода Корсак на воїв, що гомоніли недалеко на валу. Вої замовкли [5: 166]. Мир і тиша повинні стояти в полянській землі [5: 117].

Прозорою є колокація слів на позначення відповідно тиші (а) та мовчання (б) в поетичних творах М. Цвєтаєвої.
Пор. рос.
а) как дни тихи [6: 36].
Тихонько пальцем барабаня [6: 40].
В церковной тишине [6: 42].
И тихо тронусь в путь [6: 56].
Камень, кинутый в тихий пруд [6: 66].
б) Безмолвен рот его, углами вниз [6: 38].
Присядем молча мы [6: 43].
Качала бы – молчала бы – потупивши глаза[6: 10].
Молча: слушай! [6: 311].

Контактне вживання у віршах М. Цвєтаєвої номінацій на позначення тиші та мовчання є вельми валідними для розпізнання їх семантичного дизайну.

Пор. Мой голос впервые – тих, рот – нем [6: 51]; А мне от куста – тишины той, – между молчаньем и речью [6: 303].

Словам на позначення невербальної дії мовчання притаманна тенденція до актуалізації конотативного зна-чення та стилістичних засобів оксюморона, перифрази, метафори, епітета, синестезії тощо.

Пор. англ. There is terrible silence [4:32]. Have you been receiving silent calls? [4: 34]. The man lowered body into the silent cold hell [4: 127]. He was silent and pale [7: 116]. The words stunned him, like a knife at his heart [7: 444]; рос. встречаю в без-звучно звенящей ночи [6: 65], ты пришел в снеговой тиши [6: 68], Тишайший Георгий [6: 161], голос всех безго-лосых [6: 201], тише ты и я травы [6: 221]; укр. зупинившись на якусь мить, повів тихо, суворо, поважно [5: 102]; І тут Михайло замовк. У палаті була така тиша, що всі чули, як кипить віск у шандалах, важко дихають мужі не лавах [5: 103].

Одним із референтів прислів’їв стало людське мовчання:

Пор. англ. Speech is silver; silence is gold; Give every man thy ear, but few – thy voice; He that talks much, lies much; Still waters run deep; Be aware of silent dog and still water; укр. У тихому болоті чорти водяться; Тиха вода греблі рве; Діла на копійку, а балачок на карбованець.

Позначення тиші в англійській мові актуалізують також слова quiet, still, dumb з однойменною семою. Перекладацькі еквіваленти допомагають зрозуміти семантичні розбіжності слів на позначення спільного референта – тиші.

Пор. англ. Emily Dickinson:

Life, and Death, and Giants – such as these - are still [8: 168].
The Eliot:
Our dried voices, when we whisper together are quiet and meaningless [8: 292].
M. Moore:
Dumbly calling, deafly listening [8: 312].
рос. В. Маркова:
Жизнь и смерть – гиганты -
Их не слышно – молчат [8: 168].
А. Сергеева:
Бормочем вместе тихо и сухо, без чувства и сути [8: 293].

П. Грушко:

Весь этот зов немой и слух оглохший [8: 313].

Пор. англ. – These are still – рос. Их не слышно – молчат; англ. dried voices… are still ; рос. бормочем … тихо; англ. dumbly calling - рос. зов немой.
Англ. слова still, quiet корелюють із тишею в межах певної колокації. Ми можемо розмовляти та поводитися тихо (quietly), мовчки (silently) ми розмовляємо метафорично, не в прямому сенсі. Підтекстова імпліцитна тиша може оживати, вербалізовуватися експліцитно у мові транслятора.

Longfellow :

- And the smoke rose slowly,
slowly
- Through the tranquil
air of morning [8: 86].
- Wide through the landscape
Of his dreams
- The lordly Niger flowed [8: 100].

- And nights devoid of ease [8: 104].
И. Бунин:
Дым струился тихо, тихо.
В блеске солнечного утра [8: 87].

М. Михайлов:

Тихо царственный Нигер катился под ним,
Уходя в безграничный простор [8: 101].

И. Анненский:

И ночью в тревожной тиши [8: 105].

Синестезія (грецьке synaistesis "сприймати, відчувати разом") – універсальне явище в поетичному просторі [9: 130-144]. Поєднання різних відчуттів (зору, слуху, дотику, смаку й нюху) у феноменах бачення звуків, слу-хання фарб експлікується поетично у вербалізації тиші.

Пор. англ.

Bryant:

Through the rosy depth [8: 74].

Зинкевич :

Сквозь розовую тишь [8: 75].

Осмислення відтворення образів першотвору в трансляторі є вельми актуальним з огляду на розпі-знання конгруентності та еквівалентності корелюючих слів, шляхів трансформації в іншомовне культурне середовище.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1.Рудик І.М. Реактивне мовчання у діалогічній єдності питання – відповідь // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – 2003. – № 611. – С. 144-146.

2.Анохіна Т.О. Смислове навантаження паузи у семантичному просторі англійського мовлення// Вісник Сумського державного університету. – 2002. – № 4 (37). – С. 5-8.

3.Мірошниченко В.В. Філософія відображення авторської концепції художнього твору в перекладі // Між. вуз. зб. наук. праць. – Суми: СумДУ, 1999. – С. 104-114.

4.New Writing 8. / ed. by Tibor Fisсher and Lawrence Norfolk. – Vintage: the British Сouncil. – 1999. – 575 p.

5.Скляренко С.Д. Володимир. – К.: Держ. вид. худ. літератури, 1962. – 545 с.

6.Цветаева М. Сочинения в двух томах: Т.1. – Минск: Народная Асвета, 1989. – 545 с.

7.Steel, Danielle. Jewels. – USA: A Dealt Book. – 1993. – 471 p.

8.Американская поэзия в русских переводах 19-20 века. – М.: Радуга, 1983. – 667 с.

9. Романенко О.В. Функціональні особливості синестезії в поезії німецьких романтиків // Нова філологія. – Запоріжжя: ЗДУ, 2002. – № 2 (13) – С. 40-44.

Анохина Т.О. Семантическая конгруэнтность слов, обозначающих понятие тишина.
Объетом исследования являются слова, обозначающие понятие тишины. Внимание фокусируется на семан-тическом наполнении слов англ. silent, quiet; укр. тиша, мовчання; рус. тишина, молчание, их изоморфных и алломорфных чертах.

Anokhina T.O. Semantic congruence of the words denoting silence.
The article deals with the words referring to the notion of silence. Attention is focused upon the semantic charge of the English words silent, quiet; Ukr. тиша, мовчання and Russian тишина, молчание.

МАРКЕРИ КОМУНІКАТИВНОГО МОВЧАННЯ В АНГЛОМОВНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ

2010-01-04T22:59:00.000-08:00

У статті проаналізовано графічні та вербальні маркери комунікативного мовчання (силенціального ефекту), їхні інтегративні характеристики. У статті лінгво-когнітивні характеристики силенціального ефекту (графічні та вербальні номінації) проаналізовано на матеріалі англомовного художнього дискурсу.

Природа комунікативного мовчання досліджена в руслі когнітивно-дискурсивної парадигми.

Актуальність обраної теми визначається потребою системного дослідження силенціального ефекту, тенденцією до поглибленого вивчення вербальних та невербальних засобів спілкування.

Природа комунікативного мовчання вивчається у руслі когнітивно-дискурсивної парадигми. Лінгво-когнітивні та комунікативно-прагматичні аспекти силенціального феномену аналізуються на матеріалі англомовного художнього дискурсу. Вибір теми дослідження об’єктивується тенденціями сучасної лінгвістики до поглибленого, комплексного вивчення проблем комунікації.

Незважаючи на певні зрушення в дослідженні явищ невербальної комунікації, досить актуальними залишаються проблеми комплементарності невербаліки та вербаліки, реалізації невербальних (графічних) та вербальних засобів комунікації в писемному англомовному художньому дискурсі.

Особливої уваги потребують питання екстеріоризації силенціального ефекту, системного аналізу комунікативного мовчання з урахуванням його індивідуально-психологічних та соціально-культурних аспектів, осмислення персоніфікації мовчання, його семантизації в конкретній мовній системі.

Дослідження комплементарності графічних та лексичних позначень силенціального ефекту сприяє осмисленню дихотомії мови та мовлення, експлікації лінгвістичних, когнітивних та прагматичних аспектів мовчання як невербального феномена спілкування.
Мовчання – силенціальний компонент комунікації (термін А.Д. Бєлової) – тяжіє до ситуативних іплікатур.

Як дискурсивне явище воно осмислюється на вертикальних та лінійних – ризоматичних векторах. Мовчання як дуалістичне явище вбирає в себе просодичні та смислові характеристики (план вираження – пауза, план змісту – мовчання).
Мовчання як невербальна дія комунікації позначена нульовим денотатом, корелює з графічними знаками (на письмі) та номінаціями-вербалізаторами (в усному і писемному мовленні) [1; 2].

Комунікація – це обмін інформацією, що охоплює продуцента та реципієнта, вербальне та невербальне повідомлення, код відправника та декодування отримувача. У сучасній лінгвістиці комунікація осмислюється у площині інтегральної тріади вербальності, паралінгвістики та невербальності.

Домен невербальної комунікації охоплює кінесику, міміку, акустику, проксеміку, такесику, мовчання, які за своєю природою більш прагматичні, ніж семантичні. Комунікація не існує без обміну знаками (вербальними та невербальними).
Невербальні знаки в інтеграції з вербальними сприяють адекватному порозумінню у спілкуванні. Вербальна комунікація будується на словесних знаках, символах, репрезентованих в усному та писемному мовленні. Невербальна комунікація корелює з позаалфавітними знаками та номінаціями-вербалізаторами.

Невербальні компоненти є невід’ємною частиною семіотики, комунікативної лінгвістики, психології та соціології. Свідомо або підсвідомо людина може виразити психологічну настанову за допомогою своєї поведінки. Осмислення мовчання потребує значних когнітивних зусиль комунікантів та знань про дискурсивне оточення. Невербальна поведінка людини свідчить про її психічний стан, а мовчання є стратегічним компонентом її поведінки.

Художній дискурс сприяє осмисленню природи силенціального ефекту – його поліаспектоності, поліфункціональності та полімодальності. З огляду на дискурсивні особливості емпіричного матеріалу з’являється можливість ідентифікувати ситуативну природу комунікативного мовчання, його тактику та стратегію, екстеріоризацію та імплікацію, поверхневу та глибинну структуру, когнітивний та прагматичний потенціал. Когнітивно-дискурсивний підхід до силенціального компонента комунікації сприяє розумінню адгерентних категорій мовчання.

Англомовний художній дискурс як емпірична база комунікативного мовчання є вельми валідною з огляду на значну репрезентативність мовчазних ситуацій та відповідних тлумачень з боку автора. Лінгвістичні характеристики зазнaчених ситуацій тлумачаться в діалогічній та монологічній репрезентаціях, у дескрипціях та авторській оповіді – у блоках текстів, що мають відношення до мовчання людини (homo-silence) та персоніфікованого мовчання (nature silence).

Силенціальний ефект як поліфункціональний феномен позначає палітру людських відчуттів. Аналіз матеріалу англомовного художнього дискурсу свідчить, що екстеріоризатори мовчання сприяють вираженню аксіологічної оцінки рефлекторного мовчання.

Невербальні засоби спілкування, включаючи мовчання, позначені ситуативністю, діалогічністю й потребують у зв’язку з цим спільного для комунікантів соціального та лінгвістичного досвіду кодування та декодування silent pauses. Силенціальний компонент комунікації обіймає мовчання, якому притаманний ситуативно-комунікативний характер, що породжується емоціональним та ментальним станом мовця, його соціальним статусом.

Пауза є невід’ємною складовою силенціального ефекту. Метазнак пауза позначає перерву у звучанні та артикуляції (1), технологічну паузу (2) та, за лексикографічною традицією, – хезитації (3). Паузальне виділення є синтаксично орієнтованим. Існують гіперо-гіпонімічні відношення між паузою та мовчанням, мовчання включає паузу як фонетичну складову.

Відношення пауза – мовчання є інклюзивним, що уможливлює їх вивчення як адгерентних понять. Мовчання, будучи пов’язаним із структурою висловлювання, виступає як елемент реакції, комунікативної тактики та стратегії. Мовчання – це невербальний семіотичний знак ситуативного походження, маркер когнітивно-рефлекторних та емоційно-експресивних витоків. У домені мовчання виокремлюють метазнаки комунікативне, некомунікативне, індивідуальне, соціальне, рефлекторне, психологічне, реактивне, ритуальне, статусне, спонтанне, заплановане.

Силенціальний ефект в англомовному художньому дискурсі представлений гетерогенною вербальною екстеріоризацією. Базовими є лексеми silence та pause. Прерогатива належить silence з огляду на її більш частотне вживання порівняно з pause (1), пріоритетний статус позначення силенціального ефекту (2), взаємозамінюваність із лексемою pause в окремих контекстах (3), семантизацію як короткого переривання в дії, так і пролонгованих зупинок (4).

Усне мовлення охоплює відрізки звучання та пауз. Останні на письмі передаються графічними знаками. Комунікативне мовчання на письмі відтворюється графічними знаками, які еволюціонували від синтаксичних пунктуаційних знаків та стали вторинними біфункціональними знаками.

Графічним знакам – як специфічним метазнакам невербального компонента мовчання – притаманні процеси термінологізації і детермінологізації. Первинні графічні знаки утворюються від нетермінів, але на виході з терміносистеми вторинні графічні знаки, трансформуючись, детермінологізуються. Наприклад: англ. Cross your t’s and dot your i’s , to put a question; to be or not to be – that’s a question.Тире та три крапки, граматикалізовані маркери просодичних паузацій, семантизуючись, вживаються для позначення силенціального ефекту. Графічні засоби мають знакову природу, що дозволяє осмислити семіотичний код адекватно.

В англомовному художньому дискурсі силенціальні знаки (здебільш три крапки та тире) вказують на емоційно-психологічний стан комуніканта. Мовчання на письмі позначається знаками, які утворюють окрему групу метазнаків пунктуації – "графіка мовчання".
"Графіка мовчання" для позначення силенціального ефекту охоплює, крім тире та трьох крапок, крапку в еліптичному реченні ("рубленому синтаксисі"), редуплікацію знаків оклику, питання та крапок.

Тире та три крапки взаємозамінюються та використовуються в стилістичному прийомі – апосіопезі. Графічні знаки можуть поєднуватись із заповнювачами (time fillers) типу – er, ugh, well, so. Знак тире поліфункціонально використовується при уточненні (1), при цитуванні (2) та для позначення анаколуфа (3):
1) Visits from the Wilsons were, as before, reserved for Christmas, but the greengrocer Dwyers – Jack and Ima – came with a professional interest in the new shopkeeping venture (Burgess).
2) ‘ – only you forgot to pull the stem off this one, ‘ the tall man said (Delany).
3) "Stella! This is not appropriate – " (Griffith).

Графічним знакам притаманна не тільки поліфункціональність, але й поліаспектність. Тире в англійській мові може бути подвійне, подовжене, звичайне, вкорочене: знаходитися на початку, наприкінці речення та бути силенціальним знаком у межах репліки, напр.: Peggy – ‘No Daddy no no no– " (King); "Downstairs, in the drawing room – " (Rey). "It’s late," she says, then – unable to help herself – burst out, "Do you have any idea how badly you’ve hurt your mother?"(Griffith) "__or do I just kill you and take your place?" the stranger continued. "And if I kill you –"(Koontz). "They’re going to open fire – (Crawford).

У реченнях та інших комунікативних блоках, більших за речення, маркерами мовчання виступає також комбінація знаків питання та оклику з трьома крапками. Симультанне вживання знаків оклику та питання інтенсифікує емоційність висловлювання, напр.: ‘Silence … silence! ‘Even when the children had gone silent, he seemed unable to stop himself, and he continued on roaring, ‘SILENCE … DO YOU HEAR SILENCE?’ (Milligan). But you say I should not have any trouble finding him …? (Delany).

"Графічне мовчання" має широкий спектр референтів. Так, позитивний вербальний текст може супроводжуватися фонаційними характеристиками негативного навантаження, у цьому випадку невербальна інформація суперечить вербальній, а її вектор превалює в комунікаційному повідомленні.

Графічні знаки увібрали в себе риси цілих епох, набували гетерогенних форм, змінювали значення, запозичувалися як і лексичні одиниці. З плином часу графічні знаки модифікували функції, перегрупувалися, увійшли в різні парадигми. Знаки пунктуації, членуючи текстові блоки на складові, імплікують також емоційний стан мовця, підтекст мовчання.

Невеликому за обсягом корпусу графічних знаків властива адаптивна сила, що виявляється в реалізації семантичних та синтаксичних функцій. Для пунктуаційних знаків базова функція полягає у членуванні синтагм. Семантична функція графічних засобів зумовлена емоційним станом комунікантів, репрезентацією імпліцитного у відповідних ситуаціях.

Симультанне вживання декількох маркерів мовчання ілюструє дієвість закону семантичної атракції, сумісне використання вербальних та невербальних (графічних) засобів позначення мовчання, напр.:

Silence. Nick didn’t say anything. There was no such thing as perfect silence, the complete absence of sound. There was always … something else. A sense of place, of boundaries and dimension. A signature. The silence on the line was familiar. It was the same silence Nick had heard after Doc was killed. The silence of someone listening. Waiting. Dead silence (Ferrigno).

Номінації мовчання уживаються для позначення силенціального ефекту, уточнення причин мовчання та авторського коментування. У той час як полісемія слів знімається вербальним контекстом, характер мовчання детермінується конкретною ситуацією, в центрі якої знаходиться homo sapiens. Термін шукає своєї експлікації в умовах терміносистеми (вербальні знаки), а мовчання позбавляється латентності у конситуаціях [3].

Феномен мовчання реалізується в усному мовленні, позначається на письмі лексичними та графічними знаками, які, інтегруючись, адекватно екстеріоризують силенціальну ситуацію, напр.: ‘Is it good? It’s superb! Listen, you’re better than the guy who does this stuff. McFarland will go nuts when he sees this … ‘He stopped abruptly, rubbing his hands and giving little grunts (Miller).

В англійській мові мовчання представлено у просторі пареміїчних висловлювань. Пор.: Speech is silver, silence is gold. No wisdom like silence. Keep your eyes open. Think today, and speak tomorrow.

Полілексемні номінації мовчання позначені стилістичною маркованістю, метафоричністю. Наприклад: watchful silence, haughty silence, embarrassing silence, thick silence, alive silence, solemn silence; укр.: дзвінка тиша, панувала тиша, мир і тиша (В. Скляренко); рос. А мне от пустой тишины той, - между молчаньем и речью, в церковной тишине (М. Цветаєва), мякиш тишины, розовая тишь (С. Єсенін).

Мовчання як невербальний засіб спілкування є синтезом ментального та емоційного. Феномен мовчання втілює інтенції мовця, корелює з когнітивними явищами, віддзеркалює прагматичні інтенції дискурсивної діяльності людини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1.Анохіна Т.О. Графічні позначення мовчання в англомовній художній прозі (ХП) // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: Матеріали другої міжвузівськ. наук. конф. молодих учених / Відп. ред. Каліущенко В.Д. – Донецьк: ДонНУ, 2004. – С. 19-21.

2.Анохіна Т.О. Інтеграція вербальних та невербальних знаків (на матеріалі англійської мови) // Матеріали Всеукр. наук. конф. "Другі Каразінські читання: два століття Харківської лінгвістичної школи". – ХНУ ім. В. Каразіна, 2003. – С. 14-15.

3.Анохіна Т.О. Компліментарність вербального та невербального позначення мовчання в англомовному художньому дискурсі // Нова філологія. – Запоріжжя: ЗНУ, 2005. – №1 (21). – С. 111-114.

Анохина Т.А. Маркеры коммуникативного молчания в англоязычном художественном дискурсе.

В статье анализируются графические и вербальные маркеры коммуникативного молчания (силенциального эффекта), их интегративные характеристики. В данной статье лингво-когнитивные характеристики силенциального эффекта (графические и вербальные номинации) анализируются на материале англоязычного художественного дискурса. Природа коммуникативного молчания изучается в русле когнитивно-дискурсивной парадигмы.

Anokhina T.O. Markers of communicative silence in English discourse.
The article deals with graphic and verbal markers of communicative silence (silent effect), their integrative properties. This article deals with graphical and verbal units of the silence effect nomination with linguistically cognitive basis depicted on the material of the English discourse. The nature of communicative silence is vividly traced through the cognitive paradigm of the discourse approach.

НЕВЕРБАЛЬНІ ТА ВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ ЕКСТЕРІОРИЗАЦІЇ СИЛЕНЦІАЛЬНОГО ЕФЕКТУ В АНГЛОМОВНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ

2010-01-04T22:34:00.000-08:00

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Запоріжжя – 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі англійської філології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор
Зацний Юрій Антонович,
Запорізький національний університет, кафедра теорії та практики перекладу, завідувач кафедри

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор
Бєссонова Ольга Леонідівна,
Донецький національний університет, кафедра англійської філології, завідувач кафедри

кандидат філологічних наук, доцент
Олікова Марія Олександрівна,
Волинський державний університет імені Лесі Українки, кафедра англійської філології, професор

Провідна установа: Ужгородський національний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра англійської філології

Захист відбудеться “16” березня 2006 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.02 у Запорізькому національному університеті за адресою: 69600 м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, корп. 2, ауд. 230.
З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Запорізького національного університету за адресою: 69600 м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, корп. 2, к.101.

Автореферат розісланий “14” лютого 2006 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради

Л.І. Кучеренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

Реферована дисертація присвячена дослідженню невербальних (графічних) та вербальних засобів екстеріоризації мовчання як силенціального ефекту. У роботі природа комунікативного мовчання вивчається в межах когнітивно-дискурсивної парадигми. Лінгво-когнітивні та комунікативно-прагматичні аспекти силенціального феномена аналізуються в роботі на матеріалі англомовного художнього дискурсу. Вибір теми дослідження об’єктивується тенденціями сучасної лінгвістики до поглибленого, комплексного вивчення проблем комунікації (А.Д. Бєлова, О.М. Ільченко, В.І. Карасик, М.П. Кочерган, К.Я. Кусько, М.Л. Макаров, В.М. Манакін, О.М. Старикова, М.М. Полюжин, А.М. Приходько, Ю.С. Степанов, І.С. Шевченко; P. Auer, F. Golman-Eisler, E. Hall, D. Kurzon, J. Lehtonen, D. O’Connel, M. Saville-Troike, O. Tosi).
Сучасній лінгвістиці притаманний підвищений інтерес до проблем невербаліки (І. Йоко, А.А. Калита, Н.А. Одарчук, І.І. Серякова, Л.В. Солощук), до досліджень графіки та параграфеміки тексту (М.С. Васьків, Л.Ю. Єрмоленко, Г.Г. Крючков, Н.М. Орєхова).
Науковці мають значні доробки з питань дискурсивно-семантичної парадигми. Поглиблене вивчення вербальної та невербальної семіотики відбувається з урахуванням прагматичного (В.Б. Бурбело, В.І. Карабан, І.М. Колегаєва, Ю.А. Зацний), когнітивного (С.А. Жаботинська, О.Є. Кубрякова) та комунікативного підходів (Ф.С. Бацевич, Т.А. ван Дейк, В.В. Красних, Г.В. Колшанський, М.Л. Макаров).
Актуальність обраної теми визначається потребою здійснення системного дослідження силенціального ефекту з урахуванням його індивідуально-психологічної та соціально-культурної природи, тенденцією до поглибленого вивчення вербальних та невербальних засобів спілкування. Хоча просодичним характеристикам паузації усного мовлення приділялася належна увага, силенціальний ефект як феномен невербальної комунікації в художньому англомовному дискурсі не був предметом спеціального аналізу.
Незважаючи на певні зрушення в дослідженні явищ невербальної комунікації, досить актуальними залишаються проблеми комплементарності невербаліки та вербаліки, реалізації невербальних (графічних) та вербальних засобів комунікації в писемному англомовному художньому дискурсі. Особливої уваги потребують питання екстеріоризації силенціального ефекту, системного аналізу комунікативного мовчання з урахуванням його індивідуально-психологічних та соціально-культурних аспектів, а також осмислення персоніфікації мовчання, його семантизації в конкретній мовній системі.
Об’єктом дисертаційного дослідження є силенціальний ефект як феномен невербальної комунікації у семантичному просторі англомовного художнього дискурсу.
Предмет дослідження – його екстеріоризація в англомовному художньому дискурсі.
Матеріалом дослідження слугували тексти англомовних авторів ХХ-ХХІ сторіччя (комунікативні блоки обсягом 2000 одиниць на 14000 сторінках художнього тексту).
Мета і завдання дисертаційної роботи зумовили вибір відповідних методів та прийомів дослідження: лінгвістичного спостереження, описового та порівняльного методів з метою осмислення природи графічних і вербальних засобів позначення мовчання, дискурсивного та когнітивного аналізу референта, компонентного аналізу метазнаків силенціального ефекту.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дисертаційного дослідження відповідає науковій проблемі кафедри англійської філології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова – “Лінгвістичний аналіз англійської мови”, затвердженої Вченою радою університету 30.12.1999 р. (протокол №5).
Мета дисертаційної роботи полягає в осмисленні лінгво-когнітивної та лінгво-прагматичної природи мовчання, у з’ясуванні статусу силенціального ефекту, визначенні семантичного навантаження невербальних (графічних) та вербальних засобів позначення мовчання в англомовному художньому дискурсі.
Мета дослідження зумовила виконання таких завдань:
1. ідентифікувати основні ознаки мовчання як невербального засобу комунікації;
2. уточнити структуру домена силенціального ефекту та його адґерентних понять;
3. експлікувати семантичне навантаження графічних знаків, що виступають субститутом просодичних паузальних компонентів у писемному англомовному художньому дискурсі;
4. описати вербальні засоби позначення мовчання в англомовному художньому дискурсі;
5. змоделювати таксономію концептів мовчання;
6. проаналізувати природу інтеграції невербальних та вербальних засобів позначення мовчання в англомовних художніх прозових текстах;
7. з’ясувати стилістичне навантаження засобів позначення силенціального ефекту.
Наукова новизна результатів роботи може бути узагальнена в таких положеннях, що виносяться на захист:
1. У комунікативній поведінці особливе місце посідає силенціальний ефект – комунікативне мовчання, позначене антропоцентричністю, ситуативністю, гетерогенними психологічними та ментальними витоками.
2. Комунікативне мовчання як homo-silence є первинним по відношенню до nature-silence (мовчання в природі), персоніфікованого нелюдського мовчання, яке вербалізується притаманними мові засобами.
3. Серед екстеріоризаторів силенціального ефекту вагоме місце в англомовному художньому дискурсі посідають графічні та вербальні маркери мовчання. Графічні знаки, членуючи текстові блоки на складові та позначаючи ритміку мовлення, імплікують емоційний стан комунікантів. Графічні знаки як екстеріоризатори силенціального компонента належать до вторинної семантизованої групи на відміну від граматикалізованих знаків. Маркерами “графіки мовчання” виступають три крапки, тире, редупліковані знаки питання та оклику, а також – комбінація знаків питання та оклику з трьома крапками, крапка у парцельованій репліці.
4. Експліцитно силенціальний ефект позначається монолексемними, полілексемними, різночастиномовними, синтаксичними та фразеологічними одиницями. Полілексемні вербалізатори комунікативного мовчання вказують на його витоки та тривалість. Базовими номінаціями силенціального ефекту в англомовному художньому дискурсі виступають лексеми silence та pause.
5. Феномен мовчання як дискурсивне явище відображає стан комунікантів, їх когнітивну діяльність. Силенціальний ефект, корелюючи з психічним та ментальним станом людини, є складовою комунікативних тактик та стратегій.
6. Номінаціям мовчання притаманне емоційне, експресивно-образне позначення силенціального ефекту в homo- та nature-silence. У парадигмі стилістично маркованих засобів мовчання виокремлюються метафора, метонімія, епітет, гіпербола, оксюморон, а також – апосіопеза, анаколуф, еліпс.
Теоретичне значення полягає в тому, що результати дослідження є вагомим внеском у розвиток теорії комунікації. Розробка питань “графіки мовчання” як окремої парадигми семантизованих поліфункціональних пунктуаційних знаків, аналіз вербалізаторів мовчання, типів моделей його номінацій препарує осмислення онтології силенціального ефекту та його таксономії в сучасній англійській мові.
Дослідження комплементарності графічних та лексичних позначень силенціального ефекту сприяє розумінню інтеграції невербальних та вербальних знаків у писемному дискурсі, слугує осмисленню дихотомії мови та мовлення, експлікації лінгвістичних, когнітивних та прагматичних аспектів мовчання як невербального феномена спілкування.
Практична цінність роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані в академічному процесі: у курсах мовознавства, мовної комунікації, стилістики та лексикології англійської мови, інтерпретації тексту; при написанні магістерських та дипломних робіт з відповідної тематики, у наукових дослідженнях лінгвістичного, психолінгвістичного та соціолінгвістичного спрямування.
Результати дослідження можуть бути використані для укладання словника номінацій мовчання, а також у навчальних посібниках зі стилістики та лексикології англійської мови.
Апробація роботи. Основні теоретичні положення і результати дисертаційного дослідження викладено у доповідях на міжнародних, регіональних, звітно-наукових конференціях різного рівня:
- міжнародних – IV Міжнародній науково-методичній конференції “Методологічні проблеми сучасного перекладу” (Гурзуф, 2003), Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених та студентів “Актуальні проблеми перекладознавства та лінгвістичного забезпечення діяльності Збройних сил України” (Київ, 2004), V Міжнародній науково-методичній конференції “Методологічні проблеми сучасного перекладу” (Гурзуф, 2004),
Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми перекладознавства та іноземної філології” (Луцьк, 2004), ІІІ Міжнародному лінгвістичному семінарі “Компаративістика і типологія у сучасній лінгвістичній науці: здобутки і проблеми” (Донецьк, 2004), Міжнародній науково-методичній конференції „Людина. Мова. Комунікація” (Харків, 2004), VІ Міжнародній науково-методичній конференції “Методологічні проблеми сучасного перекладу” (Суми, 2005), Міжнародній науковій конференції “Слов’янська та германська лексикологія і проблеми перекладу: сучасний стан і перспективи” (Житомир, 2005), Міжнародній науковій конференцій “Проблеми зіставної семантики” (Київ, 2005);
- міжвузівських – на ІІ Міжвузівській конференції молодих учених “Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур” (Донецьк, 2004), на науково-теоретичній конференції викладачів та студентів Сумського державного університету (Суми, 2003);
- всеукраїнській науковій конференції “Другі Каразінські читання: Два століття Харківської лінгвістичної школи” (Харків, 2003);
- щорічних наукових семінарах викладачів та аспірантів кафедри англійської філології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (2002, 2003, 2004, 2005).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладено у 20 публікаціях, виконаних одноосібно, 16 із них – у виданнях, визначених ВАК України як фахові.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел та ілюстративного матеріалу (496 найменувань) й 8 додатків. Обсяг дисертації без списків використаної літератури та джерел – 173 сторінки, загальний обсяг роботи – 229 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У Вступі обґрунтовано актуальність проблеми, сформульовано мету й завдання дисертаційного дослідження, визначено наукову новизну роботи, окреслено теоретичне та практичне значення одержаних результатів та форми їх апробації.
У першому розділі “Екстралінгвальні та лінгвальні характеристики силенціального ефекту в сучасній англійській мові” аналізується природа мовчання як невербального засобу комунікації, а також його адґерентні поняття та базові метазнаки позначення.
На невербальних засобах комунікації фокусують увагу вчені різних студій (Н.Д. Арутюнова, Г.І. Баранова, А.Д. Бєлова, В.В. Богданов, І.Н. Горєлов, І. Йоко, О.М. Рудик, І.І. Серякова, Л.В. Солощук, D. O’Connell, S. Kowal).
Мовчання – силенціальний компонент комунікації (термін А.Д. Бєлової) – тяжіє до ситуативних імплікатур. Як дискурсивне явище воно осмислюється на вертикальних та лінійних – ризоматичних векторах, що препарує його осмислення як індивідуально-психологічного та соціально-прагматичного феномена. Відомо, що вербальна комунікація здійснюється за допомогою символів, репрезентованих в усному та писемному дискурсах.
Надзвичайно багато для адекватного осмислення феномену мовчання зробили фонетисти О.М. Алексієвець, М.П. Дворжецька, А.А. Калита, які сприяли розробці метазнаків сіленціального ефекту, квінтесенція яких вплинула на наше розуміння означеного феномену.
Нами виділено видово-родові відношення між паузою та мовчанням, в яких мовчання вбирає паузу як фонетичну складову. Відношення пауза-мовчання є інклюзивними, що дозволяє вивчати означені явища в різних паралелях та використовувати наробки різних дисциплін.
Стало можливим вивчати феномен мовчання, відходячи від традиційної практики фонетичних досліджень. Мовчання – це дуалістичне явище, що вбирає в себе просодичні та смислові характеристики (план вираження – пауза, план змісту – мовчання).
Засоби невербальної комунікації являють собою найдавнішу форму спілкування. Мовчання та дії є первинними, а мовлення – вторинним. Мовчання в усному та писемному дискурсах представлено по-різному (див. рис. 1.1):

Мовчання в графічні знаки
англомовному
художньому дискурсі вербальні засоби

Мовчання в
усному мовленні паузи

Рис. 1.1 Мовчання в усному та писемному дискурсах
Мовчання як невербальна дія комунікації позначена нульовим денотатом, корелює з графічними знаками (на письмі) та номінаціями-вербалізаторами (в усному й писемному мовленні).
Комунікація – це обмін інформацією, що охоплює продуцента та реципієнта, вербальне та невербальне повідомлення, код відправника та декодування отримувача. У сучасній лінгвістиці комунікація осмислюється у площині інтегральної тріади вербальності, паралінгвістики та невербальності (F. Poyatos).
Домен невербальної комунікації охоплює кінесику, міміку, акустику, проксеміку, такесику, мовчання, які за своєю природою більш прагматичні, ніж семантичні (В.В. Богданов). Комунікація не існує без обміну знаками (вербальними та невербальними).
Невербальні знаки в інтеграції з вербальними сприяють адекватному порозумінню у спілкуванні. Вербальна комунікація базується на словесних знаках, символах, репрезентованих в усному та писемному мовленні. Невербальна комунікація корелює з позаалфавітними знаками та номінаціями-вербалізаторами.
Невербальні компоненти є невід’ємною частиною семіотики, комунікативної лінгвістики, психології та соціології. Свідомо або підсвідомо людина може виразити психологічну настанову за допомогою своєї поведінки (І.В. Глухоман). Осмислення мовчання потребує значних когнітивних зусиль комунікантів та знань про дискурсивне оточення. Невербальна поведінка людини свідчить про її психічний стан, а мовчання є стратегічним компонентом її поведінки (А.Д. Бєлова).
Спектр невербальних засобів досить широкий: це й різні допоміжні звукові елементи, що супроводжують мовлення, і жести, міміка, ситуації, які супроводять спілкування і беруть участь у передачі інформації (див. рис. 1.2):

Матриця доменів людської поведінки

немовленнєва поведінка мовленнєва поведінка

вербальна поведінка невербальна поведінка

кінесика проксеміка такесика міміка мовчання

Рис. 1. 2 Матриця доменів людської поведінки
Мовчання – це невербальна мовленнєва поведінка комунікантів. Як семіотичний невербальний знак комунікативне мовчання не має словесного позначення, але при цьому є досить інформативним.
Художній дискурс сприяє осмисленню природи силенціального ефекту – його поліаспектності, поліфункціональності та полімодальності. З огляду на дискурсивні особливості емпіричного матеріалу з’являється можливість ідентифікувати ситуативну природу комунікативного мовчання, його тактику та стратегію, експлікацію та імплікацію, поверхневу та глибинну структуру, когнітивний та прагматичний потенціал. Когнітивно-дискурсивний підхід до силенціального компонента комунікації сприяє розумінню адґерентних категорій мовчання.
Англомовний художній дискурс як емпірична база комунікативного мовчання є вельми валідною з огляду на значну репрезентативність мовчазних ситуацій та відповідних тлумачень з боку автора. Лінгвістичні характеристики зазначених ситуацій тлумачаться в діалогічній та монологічній репрезентаціях, у дескрипціях та авторській оповіді – у блоках текстів, що мають відношення до мовчання людини (homo-silence) та персоніфікованого мовчання (nature-silence).
Силенціальний ефект як поліфункціональний феномен позначає палітру людських відчуттів. Аналіз матеріалу англомовного художнього дискурсу свідчить, що екстеріоризатори мовчання сприяють вираженню аксіологічної оцінки рефлекторного мовчання.
Невербальна поведінка так само націлена, як і мова (І. Йоко). Етикетні формули, темпоральні інтервали спілкування регламентують комунікацію жестами, мімікою, проксемікою. Поглядом, посмішкою, мовчанням можна припинити й розпочати спілкування, переадресувати комунікативний хід. Силенціальна поведінка детермінується соціальним статусом мовця, вона представлена в пареміях, культуремах, в ритуалах та традиціях. Комунікативне мовчання не існує за межами спілкування, воно є невід’ємною складовою інтеракції комунікантів, коментування та декодування адресатом художнього дискурсу.
Когнітивно-дискурсивний підхід до силенціального ефекту верифікував суттєві риси останнього, його базові номінації, адґерентні поняття та прагматичну поліфункціональність. Соціальне наповнення мовчання здійснюється в емерджементному процесі абстрагування від рекурентних дискурсивних смислів.
Невербальні засоби спілкування, включаючи мовчання, позначені ситуативністю, діалогічністю й потребують у зв’язку з цим спільного для комунікантів соціального та лінгвістичного досвіду кодування та декодування silent pauses. Силенціальний компонент комунікації обіймає індивідуально-психологічне та соціально-культурне мовчання, якому притаманний ситуативно-комунікативний характер, що породжується емоціональним та ментальним станом мовця, його соціальним статусом.
Пауза є невід’ємною складовою силенціального ефекту. Метазнак пауза позначає переривання у звучанні та артикуляції (1), технологічну паузу (2) та, за лексикографічною традицією, – хезитації (коливання) (3). Паузальне виділення є синтаксично орієнтованим. Існують гіперо-гіпонімічні відношення між паузою та мовчанням, мовчання включає паузу як фонетичну складову.
Відношення пауза – мовчання є інклюзивним, що уможливлює їх вивчення як адґерентних понять. Мовчання, будучи пов’язаним із структурою висловлювання, виступає як елемент реакції, комунікативної тактики та стратегії. Мовчання – це невербальний семіотичний знак ситуативного походження, маркер когнітивно-рефлекторних та емоційно-експресивних витоків. У домені мовчання виокремлюються метазнаки комунікативне, некомунікативне, індивідуальне, соціальне, рефлекторне, психологічне, реактивне, ритуальне, статусне, спонтанне, заплановане.
Силенціальний ефект в англомовному художньому дискурсі представлений гетерогенною вербальною екстеріоризацією. Базовими є лексеми silenсе та pause. Прерогатива належить silenсе з огляду на її більш частотне вживання порівняно з pause (1), пріоритетний статус позначення силенціального ефекту (2), взаємозамінюваність із лексемою pause в окремих контекстах (3), семантизацію як короткого переривання в дії, так і пролонгованих зупинок (4).
У другому розділі “Невербальні (графічні) засоби позначення комунікативного мовчання в англомовному художньому дискурсі” аналізуються релевантні до заголовка питання, а саме: еволюція графічних знаків, їх таксономія, поліаспектність та поліфункціональність, обґрунтовується наявність “графіки мовчання” як окремого прошарку метазнаків силенціального ефекту.
Усне мовлення охоплює відрізки звучання та пауз. Останні на письмі передаються графічними знаками. Комунікативне мовчання на письмі відтворюється графічними знаками, які еволюціонували від синтаксичних пунктуаційних знаків та стали вторинними біфункціональними знаками досліджуваного феномена.
Графічним знакам – як специфічним метазнакам невербального компонента мовчання – притаманні процеси термінологізації й детермінологізації. Первинні графічні знаки утворюються від нетермінів, але на виході з терміносистеми вторинні графічні знаки, трансформуючись, детермінологізуються. Наприклад: англ. Cross your t’s and dot your i’s , to put a question; to be or not to be – that’s a question.
Тире та три крапки, граматикалізовані маркери просодичних паузацій, семантизуючись, вживаються для позначення силенціального ефекту. Графічні засоби мають знакову природу, що дозволяє осмислити семіотичний код адекватно.
В англомовному художньому дискурсі силенціальні знаки (здебільшого три крапки та тире) вказують на емоційно-психологічний стан комуніканта. Мовчання на письмі передається графічними знаками, які утворюють окрему групу метазнаків пунктуації – “графіка мовчання”.
“Графіка мовчання” для позначення силенціального ефекту охоплює, крім тире та трьох крапок, крапку в еліптичному реченні (“рубленому синтаксисі”), редуплікацію знаків оклику, питання та крапок.
Тире та три крапки взаємозамінюються та використовуються в стилістичному прийомі – апосіопезі. Графічні знаки можуть поєднуватися із заповнювачами (time fillers) типу – er, ugh, well, so. Знак тире поліфункціонально використовується при уточненні (1), цитуванні (2) та для позначення анаколуфа (3):
1) Visits from the Wilsons were, as before, reserved for Christmas, but the greengrocer Dwyers – Jack and Ima – came with a professional interest in the new shopkeeping venture (Burgess, p. 39).
2) ‘ – only you forgot to pull the stem off this one, ‘ the tall man said (Delany, p. 146).
3) “Stella! This is not appropriateЇ” (Griffith, p. 153)
Графічним знакам притаманна не тільки поліфункціональність, але й поліаспектність. Тире в англійській мові може бути подвійне, подовжене, звичайне, вкорочене: знаходитися на початку, наприкінці речення та бути силенціальним знаком у межах репліки, напр.: ‘Peggy——’ (Rey, p. 135) “No Daddy no no no — “ (King, p. 351). ‘Downstairs, in the drawing room Ї Ї ‘(Rey, p. 231). “It’s late,” she says, then Ї unable to help herself Ї burst out, ”Do you have any idea how badly you’ve hurt your mother?”(Griffith, p. 180) “—or do I just kill you and take your place?” the stranger continued. “And if I kill you —” (Koontz, p. 124). “They’re going to open fire–”(Crawford, p. 23).
У реченнях та інших комунікативних блоках, більших за речення, маркерами мовчання виступає також комбінація знаків питання та оклику з трьома крапками. Симультанне вживання знаків оклику та питання інтенсифікує емоційність висловлювання, напр.: ‘Silence … silence! ‘Even when the children had gone silent, he seemed unable to stop himself, and he continued on roaring, ‘SILENCE … DO YOU HEAR SILENCE?’ (Milligan, p. 165). But you say I should not have any trouble finding him …? (Delany, p. 195).
“Графічне мовчання” має широкий спектр референтів. Так, позитивний вербальний текст може супроводжуватися фонаційними характеристиками негативного навантаження, у цьому випадку невербальна інформація суперечить вербальній, а її вектор превалює в комунікаційному повідомленні.
Графічні знаки вбирали в себе риси цілих епох, приймали гетерогенні форми, змінювали значення, запозичувалися – як і лексичні одиниці. З плином часу графічні знаки модифікували функції, перегрупувалися, ввійшли в різні парадигми. Знаки пунктуації, членуючи текстові блоки на складові, імплікують також емоційний стан мовця, підтекст мовчання.
Невеликому за обсягом корпусу графічних знаків властива адаптивна сила, що виявляється в реалізації семантичних та синтаксичних функцій. Для пунктуаційних знаків базова функція полягає у членуванні синтагм. Семантична функція графічних засобів зумовлена емоційним станом комунікантів, їх пошуками імпліцитного у відповідних ситуаціях.
У третьому розділі “Вербальні засоби екстеріоризації комунікативного мовчання” аналізуються номінації мовчання в англомовному художньому дискурсі. Сфера реалізації вербалізаторів силенціального ефекту є досить широкою: мовчання номінується за допомогою слів, словосполучень та комунікативних одиниць. Наприклад:
1) ‘So, you’re the employment manager, are you? That’s a pretty responsible position for a young man.’ Heavy pause. I suppose you’d like to keep your job a little longer, wouldn’t you?’ (Miller-I, p. 137-138).
2) But this childless silence was more than just a condition (Koontz, p. 3).
3) Silence gives consent. Speech is silver, silence is gold.
Домінантними є вербальні засоби типу pause, stop, to be silent, to hesitate, a break, to make a stop, an interval, to say nothing, stillness, silence, to give no information, interruption, an awkward pause, after a long pause, after some hesitation, an uncomfortable pause.
Серед полілексемних одиниць позначення мовчання виокремлюються ті, що вказують на витоки мовчання, його характер та пролонгацію. Серед маркерів мовчання виділяються двокомпонентні (1), трикомпонентні (2), чотирикомпонентні (3), n-компонентні одиниці (4). Наприклад:
1) The control-room party waited in tense stillness (Keen, p. 27).
2) They were silent for a moment (Koontz, p. 191).
3) He remained silent for a long moment (Robbins, p. 9).
4) Sair Ann glanced at her, sharply, pausing in her occupation of dispensing drinks: ‘What ails y’ now?’ she asked (Greenwood, p. 162).
Якісні одиниці, що екстеріоризують мовчання, поділяються на конвенційні (1) та на стилістично орієнтовані (2). Наприклад:
1) They resumed their work in silence (Dahl, p. 622).
2) The minister broke his silence with a long sigh (Robbins, p. 123).
Темпоральність мовчання позначається словосполученнями. В англомовному художньому дискурсі виокремлюються поодинокі слова-квантифікатори мовчання (a short pause, a long pause); ланцюжки слів (a very short pause); контактні (a short pause) та дистантні одиниці (a pause which lasted a second or two). Серед дистантних елементів виокремлюються одиниці локального (kept silent walking about the room) та темпорального характеру (paused for an hour).
Симультанне вживання декількох маркерів мовчання ілюструє дієвість закону семантичної атракції, сумісне використання вербальних та невербальних (графічних) засобів позначення мовчання, напр.:
Silence. Nick didn’t say anything. There was no such thing as perfect silence, the complete absence of sound. There was always … something else. A sense of place, of boundaries and dimension. A signature. The silence on the line was familiar. It was the same silence Nick had heard after Doc was killed. The silence of someone listening. Waiting. Dead silence (Ferrigno, p. 206-207)
Силенціальний ефект екстеріоризується релевантними вербалізаторами, які позначають безмовність людини, серед яких переважають іменники, прикметники та прислівники. Раритетне вживання дієслів із семою silence зумовлено бездіяльним станом мовця.
Вербальні одиниці позначення мовчання можуть бути дистантними та контактними, займати різні позиції в реченні. Наприклад:
They walked back to the elevator in silence (Robbins, p. 290). I think I ought to take vows of silence (Cheever, p. 166). He was silent. After a few moments he spoke, quietly and with the same dignity (Miller-I, p. 251). Taro nodded, but said nothing (Uchida, p. 207).
Номінації мовчання вживаються для підсилення силенціального ефекту, уточнення причин мовчання та авторського коментування. У той час, як полісемія слів знімається вербальним контекстом, характер мовчання детермінується конкретною ситуацією, у центрі якої знаходиться homo sapiens. Термін шукає своєї експлікації в умовах терміносистеми (вербальні знаки), а мовчання позбавляється латентності в конситуаціях.
Лексичні елементи silence, pause виступають смисловим ядром, інваріантом у домені мовчання, напр.: A moment of utter silence on the other side, in respect to the beginning future maybe, all the rest of his life (King, p. 29). I paused a moment to get my breath, rather surprised that I hadn’t received a clout (Miller-I, p. 426).
Існують також інші номінації мовчання – алоніми, контекстуальні синоніми, напр.: Holding the precious treasure in both hands, I stood still (Watkins, p. 79). Spanner sighed (Griffith 1995, p. 36). No reply (Griffith, p. 224). Woody shrugged, still smiling his boyish smile, and did not argue (Houston, p. 84).
Феномен мовчання реалізується в усному мовленні, позначається на письмі лексичними та графічними знаками, які, інтегруючись, адекватно екстеріоризують силенціальну ситуацію, напр.: ‘Is it good? It’s superb! Listen, you’re better than the guy who does this stuff. McFarland will go nuts when he sees this … ‘He stopped abruptly, rubbing his hands and giving little grunts (Miller-II, p. 94).
В англійській мові мовчання представлено у просторі пареміїчних висловлювань. Пор.: Speech is silver, silence is gold. No wisdom like silence. Keep your eyes open. Think today, and speak tomorrow.
Полілексемні номінації мовчання позначені стилістичною маркованістю, метафоричністю. Наприклад: wall of silence, bemused silence, flabbergasted silence, brooding silence, mysterious silence, silent explosion, rosy silence, roar of silence.
Персоніфікації підлягає феномен тиші в природі (nature silence), яка специфічно позначена в мовних картинах. Наприклад: англ. watchful silence, haughty silence, embarrassing silence, thick silence, alive silence, solemn silence; укр. дзвінка тиша, панувала тиша, мир і тиша (Скляренко); рос. А мне от пустой тишины той, – между молчаньем и речью, в церковной тишине (Цвєтаєва), мякиш тишины, розовая тишь (Єсенін).
Мовчання як невербальний засіб спілкування є синтезом ментального та емоційного. Феномен мовчання втілює інтенції мовця, корелює з когнітивними явищами, відображає прагматичні інтенції дискурсивної діяльності людини.

Висновки
У домені адґерентних понять невербаліки особливе місце посідає комунікативне мовчання, силенціальний ефект, якому притаманні денотативна ситуативність, гетерогенні психологічні витоки та антропоцентричність. Комунікативне мовчання homo-silence є первинним по відношенню до nature-silence, яке позначено авторською лінгвокреативністю та персоніфікацією.
Мовчання в англомовному художньому дискурсі репрезентується прямими та дескриптивними вербалізаторами. Базовими метазнаками мовчання в англійській мові виступають лексеми pause та silence, колокаційні потенції яких препаруються семантичним дизайном конкретної макросистеми.
Графічні засоби взагалі та пунктуаційні зокрема зобов’язані своєю появою виникненню писемності. Знаки пунктуації еволюціонують, вбирають в себе риси цілих епох, приймають різну форму та десемантизуються. Графічні засоби, членуючи текстові блоки на складові у руслі ритміки мовлення, імплікують емоційний стан персонажів.
Серед невербальних засобів виокремлюється група графіки мовчання – семантизованих метазнаків пунктуації – три крапки, тире, комбінація знаків питання та оклику з трьома крапками, крапка в парцельованій репліці. Невеликому за обсягом корпусу графічних знаків властива потенційна адаптивна сила, яка виявляється в їх поліаспектності, в порізній та сумісній дієвості семантичних функцій.
Комунікативне мовчання вербалізується в англомовному художньому дискурсі експліцитно та імпліцитно монолексемними, різночастиномовними, синтаксичними, фразеологічними словосполученнями та пареміями. Однослівні позначення силенціального ефекту (іменники, прикметники) вказують на стан людини. Номінації-словосполучення вказують на витоки силенціального ефекту, його якісні та кількісні оцінки.
Силенціальний ефект корелює із психічним та ментальним станом, негативними та позитивними емоціями мовців. Це – лінгвістико-дискурсивне явище, яке віддзеркалює мовленнєву поведінку людини.
Англомовному художньому дискурсу притаманні образні засоби позначення мовчання, серед яких – метафора, порівняння, метонімія, епітет, гіпербола, оксюморон. Полілексемні експресивно-емоційні засоби в основному актуалізуються в монологах, в блоках дескрипції персоніфікованих референтів (nature-silence). Апосіопеза, анаколуф, умовчання, еліпс, зевгма – стилістично марковані номінації діалогічного мовчання.

Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях:
1. Анохіна Т.О. Аналіз паузи у комунікативних ситуаціях // Збірник наукових статей Київського національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. – Київ: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2002. – Вип.1. – С. 28-30.
2. Анохіна Т.О. Пауза як поліфункціональний феномен полікодового тексту // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. – Київ: Логос, 2002. – Вип. №7. – С. 10-15.
3. Анохіна Т.О. Смислове навантаження паузи у семантичному просторі англійського мовлення // Вісник Сумського держ. ун-ту. Філологічні науки. – Суми: СумДУ, 2002. – Вип. №4(37). – С. 5-8.
4. Анохіна Т.О. Інтеграція вербальних та невербальних знаків (на матеріалі англійської мови) // Матеріали Всеукр. наук. конф. “Другі Каразінські читання: Два століття Харківської лінгвістичної школи”. – Харків: ХНУ ім. В. Каразіна, 2003. – С. 14-15.
5. Анохіна Т.О. Пауза як сіленціальний знак комунікації // Вісник Сумського держ.ун-ту. Філологічні науки. – Суми: СумДУ, 2003. – Вип. №4(50). – С. 5-8.
6. Анохіна Т.О. До питання про валідність термінів “сайлентологія”, “силентика” // Збірник наукових статей Київського національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. – Київ: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2003. – Вип. 5. – С. 12-14.
7. Анохіна Т.О. Графічні позначення мовчання в англомовній художній прозі (ХП) // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: Матеріали другої міжвузівськ.наук.конф. молодих учених / Відп. ред.: В.Д. Каліущенко – Донецьк: ДонНУ, 2004. – С. 19-21.
8. Анохіна Т.О. Поліфункціональність та поліаспектність графічних знаків // Вісник Сумського держ. ун-ту. Філологічні науки. – Суми: СумДУ, 2004. – Вип. №3(62). – С. 9-15.
9. Анохіна Т.О. Кореляція феноменів “Пауза” та “Мовчання” на матеріалі англомовного художнього дискурсу (ХД) // Філологічні студії. – Луцьк: Планета, 2004. – №2(26). – С. 4-8.
10. Анохіна Т.О. Лексико-стилістичні позначення мовчання // Філологічні студії. – Луцьк: Планета, 2004. – №4(28). – С. 20-24.
11. Анохіна Т.О. Квантитативні особливості сіленціального ефекту в художньому дискурсі // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – Харків: Константа, 2004. – С. 41-44.
12. Анохіна Т.О. Статус сіленціального ефекту як рефлекторного процесу в англомовному художньому дискурсі // “Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур”: Матеріали ІІІ міжвузівської конференції молодих учених / Відп. ред.: В.Д. Каліущенко. – Донецьк: ДонНУ, 2005. – С. 31-33.
13. Анохіна Т.О. Комплементарність вербального та невербального позначення мовчання в англомовному художньому дискурсі // Нова філологія. – Запоріжжя: ЗНУ, 2005. – №1(21). – С. 111-114.
14. Анохіна Т.О. Семантична конгруентність слів на позначення тиші // Вісник Житомирського держ. ун-ту ім. Івана Франка. – Житомир: ЖДУ імені Івана Франка, 2005. – 23. – С. 102-103.
15. Анохіна Т.О. Когнітивні аспекти лексико-графічної екстеріоризації феномена мовчання в англомовному художньому дискурсі // Лінгвістичні особливості англомовного дискурсу: Матеріали Всеукр. студ. наук. конф. – Горлівка: ГДПІІМ, 2005. – С. 107-114.
16. Анохіна Т.О. Засоби екстеріоризації мовчання в англійській мові // Проблеми зіставної семантики. – Київ: КНЛУ, 2005. – Вип. 7. – С. 96-99.
17. Анохіна Т.О. Функціональна таксономія номінацій мовчання (на матеріалі англомовного художнього дискурсу) // Studia Germanica et Romanica: Іноземні мови. Зарубіжна література. Методика викладання: науковий журнал. – Донецьк: ДонНУ, 2005. – Т. 2, №1(4). – С. 5-14.
18. Анохіна Т.О. Функціональне навантаження комунікативного мовчання // Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання перекладу. – Харків: Константа, 2005. – С. 24-25.
19. Анохіна Т.О. Онтологія метазнаків позначення сіленціального ефекту // Вісник Сумського держ. ун-ту. Філологічні науки. – Суми: СумДУ, 2005. – Вип. №5(77). – С. 5-11.
20. Анохіна Т.О. Соціо-лінгвістичні параметри сіленціального ефекту в англомовному дискурсі // Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація // Матеріали V Всеукраїнської наукової конференції – Харків: Константа, 2005. – С. 4-5.

АНОТАЦІЯ
Анохіна Т.О. Невербальні та вербальні засоби екстеріоризації силенціального ефекту в англомовному художньому дискурсі. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. – Київ, 2005.
Дисертаційне дослідження присвячено вивченню статусу мовчання як силенціального компонента невербальної комунікації, засобам його екстеріоризації на матеріалі сучасного англомовного художнього дискурсу.
Комунікативне мовчання позначено абсолютною антропоцентричністю, ситуативністю, гетерогенністю психологічних та ментальних витоків. Серед екстеріоризаторів виокремлюються графічні та вербальні знаки відтворення мовчання. Графічними маркерами референта виступають три крапки, тире, редупліковані знаки питання та оклику, а також – їх комбінація з трьома крапками. Невербальне мовчання позначається монолексемними та полілексемними вербалізаторами.
Серед базових номінацій мовчання ключовими є слова silence та pause. Слово silence пріоритетно вживається на позначення людського та персоніфікованого мовчання. Наявність у домені мовчання адґерентних понять свідчить про когнітивні доробки, зареєстровані в мовній картині комунікантів. У парадигмі стилістичних засобів позначення silent pauses виокремлюються образні та експресивні засоби позначення невербального феномена. До образних вербалізаторів мовчання належать метафора, метонімія, епітет, гіпербола та оксюморон. У поверховій структурі діалогічного мовлення виокремлюються синтаксичні стилістичні засоби апосіопези, анаколуфа, еліпса, які інтегровані кодом умовчання.
Ключові слова: художній дискурс, невербаліка, силенціальний ефект, адґерентні поняття мовчання, графіка мовчання, вербалізатори, таксономія мовчання, базові метазнаки мовчання, поліфункціональність, поліаспектність, полімодальність комунікативного мовчання.

АННОТАЦИЯ
Анохина Т.А. Невербальные и вербальные средства экстериоризации силенциального эффекта в англоязычном художественном дискурсе. – Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 – германские языки. – Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова. – Киев, 2005.
Диссертационное исследование посвящено изучению статуса молчания как силенциального компонента коммуникации, а также средств его экстериоризации в англоязычном художественном дискурсе. В работе идентифицированы графические и лексические средства обозначения силенциального эффекта.
Изучение фактического материала способствовало выявлению монолексемних и полилексемных единиц, номинирующих феномен молчания. Как дискурсивное явление молчание отражает психическое и ментальное состояние говорящего, его коммуникативные тактики и стратегии. Силенциальному эффекту присуща абсолютная антропоцентричность, ситуативность, экстериоризация релевантными средствами языка. Графические и лексические средства специфически представлены в англоязычном художественном дискурсе графикой молчания и номинациями с одноименной семой. Группа эксплицитных средств молчания включает монолексемные и полилексемные единицы в составе свободных и фразеологических сочетаний.
Графические средства молчания в основном используются в диалогической речи и составляют 1/2 корпуса исследуемого материала. Эксплицирующие лексические средства молчания реализуются контактно с графическими средствами в основном в авторской речи и выполняют при этом идентифицирующую, координационную и комментирующую функции. Вербализаторы молчания эксплицируют назначения соответствующих графических средств, указывают на природу исследуемого феномена, его отношение к другим видам поведения коммуниканта, а также субъективное отношение нарратора к силенциальному референту.
Среди базовых номинаций молчания выделяются синонимы silence и pause, обозначающие соответствующие специфические домены. Коммуникативное молчание (homo-silence) является первичным по отношению ко вторичному, персонифицированному молчанию (nature-silence). “Графика молчания” представлена небольшим корпусом десемантизованных пунктуационных знаков, выступающих в письменном дискурсе как маркеры объекта исследования.
Общим для графических и лексических маркеров молчания является их полимодальность, полиаспектность и полифункциональность, детерминируемые условиями дискурса. Вербальный контекст совместно с “графикой молчания” экспликуют природу силенциального эффекта – его истоки, количественно-качественные характеристики, тактики и стратегии коммуникативного поведения. Домен молчания включает адгерентные понятия, ассоциирующие с когнитивной деятельностью носителей языка, с их языковой картиной мира. Исследование силенциального эффекта в англоязычном художественном дискурсе указывает на действенную интеграцию вербальных и невербальных средств молчания, стилистический потенциал экстериоризаторов референта.
Ключевые слова: художественный дискурс, невербалика, силенциальный эффект, адгерентные понятия молчания, графика молчания, вербализаторы, таксономия молчания, базовые метазнаки молчания, полифункциональность, полиаспектность, полимодальность коммуникативного молчания.

ABSTRACT
Anokhina T.O. Graphical and verbal signs of silence exteriorization in the English belles-lettre discourse. – Manuscript.
Dissertation for a Candidate Degree in Philology (Speciality 10.02.04 – Germanic Languages) – National pedagogical university named after M.P. Dragomanov. – Kyiv, 2005.
The thesis is devoted to the integrative cognitive-communicative study of the communicative silence, nonverbal by its nature. The graphical and lexical means of the silence effect are being analyzed on the material of the contemporary English belles-lettre discourse. The communicative silence is proved to be of anthropocentrical situational nature, psychologically and mentally backgrounded. Devoid of denotation the silent effect is contextually commented by graphical and lexical exteriorizers of the written discourse. The paper focuses on the emergence of “the graphic silence” and basic dominant metasigns – pause and silence. Verbalizers of the silent effect are studied in terms of their lexico-grammatical and stylistic charge. The domain of silence is investigated multiaspectedly with vistas for perspective study.
Key words: belles-lettre discourse, nonverbal communication, silent effect, adherent categories of silence, graphic silent, verbalizers, silence taxonomy, basic metasigns of silence, polyfunctionality, polyaspectedness and polymodality of communicative silence.

ЕКСТЕРІОРИЗАЦІЯ СИЛЕНЦІАЛЬНОГО ЕФЕКТУ У ТВОРЧОСТІ АНТУАНА ДЕ-СЕНТ ЕКЗЮПЕРІ: МАЛЕНЬКИЙ ПРИНЦ ТА ПИЯК

2010-01-04T22:29:00.000-08:00

У сучасній лінгвістиці багато уваги фокусується на природі людської поведінки, на соціальних, національно-культурних, етнічних чинниках комунікації, на засобах екстеріоризації та семантичному навантаженні невербаліки [5, 7].

Осмисленню природи комунікативного мовчання сприяє комплексний функціональний підхід до зазначеного феномена, аналіз його природи з огляду на дієвість інтеграції біологічного і психологічного, індивідуального та соціального, загальнолюдського і етноспецифічного, інтелектуального й емоційного.

Сьогоденна лінгвістична наука знаходиться в багатовимірному комунікативному просторі, що виводить її межі за рамки лінгвістичного аналізу та вказує на її та міждисциплінарні зв’язки [2, 3, 4, 6]. Когнітивно-дискурсивний підхід веріфікує статус силенціального ефекту та адгерентні поняття мовчання.

Мовчання як невербальний силенціальний компонент комунікації позначений поліаспектністю, полімодальністю та поліфункціональністю, експлікація котрих уможливлюється міждисциплінарним підходом до об’єкта дослідження.

Системна представленість домена комунікативного мовчання об’єктивується його статусом серед невербальних засобів спілкування, характером екстеріоризації в усному та писемному дискурсах, детермінацією соціокультурними та психологічними факторами.
Художній дискурс як емпірична база комунікативно значущого мовчання є валідним для нашого експерименту з огляду на значну представленість мовчазних ситуацій та відповідного тлумачення наратором. В наданому нижче художньому дискурсі, абсолютно антропоцентричному, мовні особистості стабільно представлені наратором та читачем [1. c. 120 ; 8, S. 182]:

Der Kleine Prinz und der Säufer
XII
Den nächsten Planeten bewohnte ein Säufer.
Dieser Besuch war sehr kurz, aber er tauchte den kleinen Prinzen in eine tiefe Scwermut.
»Was machst du da? « Fragte er der Säufer, den er stumm vor einer Reihe leere und einer Reihe voller Flaschen sitzend antraf.
»Ich trinke «, antwortete der Säufer mit düsterer Miene.
»Warum trinkst du? «, fragte ihn der kleine Prinz.
»Um zu vergessen «, antwortete der Säufer.
»Um was zu vergessen?«, eerkundigte sich der kleine Prinz, der ihn schon bedauerte.
»Um zu vergessen, dass ich mich schäme«, gestand der Säufer und senkte den Kopf.
»Weshalb schämst du dich?« fragte der kleine Prinz, der den Wunsch hatte, ihm zu helfen.
»Weil ich saufe! « Endete der Säufer und verschloss sich endgültig in sein Schweigen.
Und der keine Prinz verschwand bestürz.
Die großen Leute sind entschieden sehr, sehr wunderlich, sagte er zu sich auf seine reise.

На наступній планеті жив пияк. Маленький принц був там зовсім недовго, а все одно його огорнув глибокий сум. Пияк мовчки сидів перед справжньою колекціює пляшок – порожніх і повних.
- Що ти тут робиш? – поцікавився маленький принц.
- П’ю, - понуро відповів пияк.
- Нащо ти п’єш? – запитав маленький принц.
- Щоб забути, - відказав пияк.
- Що забути? – допитувався маленький принц, якому стало шкода пияка.
- Забути, що мені соромно, - признався пияк, похнюпившись.
- Чого ж тобі соромно? – спитав маленький принц, який дуже хотів допомогти йому.
- Соромно, що п’ю! – закінчив пияк і остоточно замовк.
- А маленький принц, спантеличений, пішов собі.
«Ці дорослі, без сумніву, дуже дивні люди», - думав він, мандруючи далі.

Природа та функціонування силенціального компонента є об’єктом пильної уваги вчених гуманітарних та негуманітарних студій.

Аналіз онтології силенціального ефекту, термінологічної репрезентації його метазнаків є вельми актуальним з огляду на перспективне розширення парадигми знань з семасіології та осмислення когнітивно-семантичного континіуму.

Когнітивно-дискурсивний аналіз препарує осмислення девіацій комунікативного мовчання.
References:
1. Антуан де Сент-Экзюпері. Планета людей. – Львів: Вид-во «Молодь». – 1981. – 142 с.
2. Безугла Л.Р. Дискурсивні імплікатури в аспекті перекладу // "Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання перекладу": Матер. третьої Всеукр. наук. конф. – Х.: Константа, 2005. – с. 29-30.
3. Брандес М.П. Критика перевода. Практикум по стилистико-сопоставительному анализу переводов немецких и русских художественніх текстов. – М.: КДУ, 2006. – 240 с.
4. Чередниченко О.І. Переклад в добу глобалізації // "Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання перекладу": Матер. третьої Всеукр. Наук. конф. – Х.: Константа, 2005. – С. 7-9.
5. Эстерберг Э. Молчание как стратегия поведения // Arbor Mundi – Мировое дерево. – М., 1996. – Вып. 4. – С. 38.
6. Frithgof R. Anspielungen. Zur Theorie der kulturellen Kommunikationseiheiten // Poetica. – 1975. – Band 7. – 115 S.
7. Scherer K. R. Kommunikation // Nonverbale Kommunikation: Forschungsberichte zum Interaktionsverhalten. – Weinheim; Basel; Beltz. – 1984. – S. 14-25.
8. Sucht und Sehnsucht. Rauschrisiken in der Erlebnisgesellschaft. – Bonn: VG Bild-Kunst, 2000. – 337 S.

Творчість Льюїса Керола

2009-10-20T03:39:00.000-07:00

ЛЬЮЇС КЕРОЛ:: ГРА МОВЧАННЯМ

Творчість Льюїса Керола була і досі залишається загадкою. Дослідники та перекладачі творчості великого математика та лінгвіста й понині намагаються розтлумачити коди Керола. Предметом цікавості даного дослідження виступають невербальні силенціальні коди, якими насичена робота Керола. Сучасна лінгвістика все більше досліджує невербальні засоби комунікаціі.
Виходячи з аналізу “Аліси в Країні Чудес” та “Аліси в Задзеркаллі” стає зрозумілим, що невербальний знак мовчання є такою саме вагомою комунікаційною одиницею, як і будь-який вербальний знак.

Поєднання власне вербальних і невербальних складових елементів створює більший ефект на читача, напр.:

Well, that square belongs to Tweedledum and Tweedledee—
the Fifth is mostly water— the Sixth belongs to Humpty Dumpty— But you make no remark?’
‘I— I didn’t know I had to make one— just then,’ Alice faltered out.
‘You should have said,’ ‘”It’s extremely kind of you to tell me all this”— however, we’ll suppose it said— the Seventh Square is all forest— however,
one of the Knights will show you the way— and in
the Eighth Square we shall be Queens together, and it’s all feasting and fun!’ Alice got up and curtseyed, and sat down again (Carrol 1, 34).

Нею володіють Круть і Верть... П'ята клітинка майже вся залита водою... Шоста – володіння Шалама Балама... Але ти мовчиш?
А... хіба... я мала щось сказати, – затинаючись, запитала Аліса.
– Ти повинна була подякувати мені за великодушні настанови, – з суворим докором мовила Королева. – Але вважаймо, що це було сказано. Отож Сьома клітинка – це суцільний ліс, але один із Кінних Лицарів покаже тобі шлях... А на Восьмій клітинці ми обидві будемо Королевами, і відсвяткуємо це!
Аліса підвелася, зробила реверанс і знову сіла (Керол (1), 33).

Цікавим є те, що всі фонетичні паузи, так саме як і мовчання позначаються тире. В перекладі довжина тире нівелюється, тире замінюють три крапки.

Завжди щось загубиться в перекладі, чи не так?

— But you make no remark?’
‘I— I didn’t know

I had to make one—

just then

‘You should have said,’ ‘”It’s extremely kind of you to tell me all this”— however, we’ll suppose it said— the Seventh Square is all forest— however,
one of the Knights will show you the way— and in
the Eighth Square we shall be Queens together, and it’s all feasting and fun!’ Alice got up and curtseyed, and sat down again (Carrol 1, 34). Немає в перекладі
... тире замінюється трьома крапками

... Але ти мовчиш? тире замінюється на три крапки
А... хіба... тире замінюється на три крапки
я мала щось сказати, – заміна мовчання-хезитації та синтаксичну паузу розділення тексту

(тоді) – відсутнє в перекладі

– Ти повинна була подякувати мені за великодушні настанови, – з суворим докором мовила Королева. – Але вважаймо, що це було сказано. Отож Сьома клітинка – це суцільний ліс, але один із Кінних Лицарів покаже тобі шлях... А на Восьмій клітинці ми обидві будемо Королевами, і відсвяткуємо це!
Аліса підвелася, зробила реверанс і знову сіла (Керол (1), 33).

Вивченню явищ паузи значною мірою допомагають сучасні засоби спілкування, такі як, наприклад, інтернет. Сучасне спілкування викорустовує сучасні засоби спілкування. Інтернет як сучасний засіб комунікації широко використовується як в навчальних, поштових, розважальних та інших цілях. Інтернет-спілкування, як і "живе" спілкування,  це двоканальний процес. Він включає в себе адресата та адресанта. Feedback  термін, що використовується для опису зворотнього зв'язку в процесі комунікації та який має включати в себе:

- зв'язок між комунікантами;
( вербальний, невербальний, індивідуальний, колективний);
- можливість отримувати інформацію;
- можливість сприймати та приймати інформацію;
- використання спільного коду;
( вербального, невербального, індивідуального, колективного);
- канал спілкування;
( вербальний, невербальний, індивідуальний, колективний).

Паузація в процесі передачі та сприйнятті інформації грає досить вагому роль. Feedback, головна мета спілкування,  щоб нас почули. При зворотньому зв'язку ми використовуємо паузи :
- щоб емоційно підкреслити повідомлення;
- щоб заперечити попереднє повідомлення;
- щоб відрегувати на жарт;
- щоб логічно виділити відрізки повідомлення ( графічно) тощо.

Емоційні паузи зображаються на письмі знаками тире або крапки (suspense marks), які часто взаємозамінюються. Довгі паузи позначаються тире, а короткі − комою [2, 218-220]. Важливим в процесі зворотнього зв'язку є гендерний аспект. Якщо мовчить чоловік, то це може значити одне. Зовсім інше може мовчати жінка. Якщо чоловік використовує мовчання як паралінгвістичний засіб, тобто засіб усилення текстогого значення або для виникнення нового значення на межі лінгвістичної реальності, то жіноче мовчання може бути пов'язано з вагомою оцінювальну роботу під час обробки романтичного мовлення в прагматичне.

Тобто, мовчання, або пауза, задіяне в процес зворотнього зв'язку feedback, є знаком розриву комунікаційної гри та при тлумаченні може мати зовсім несподівані результати. Буквальна інтерпритація може негативно вплинути на процес комунікаціі, процес зворотнього зв'язку може бути обірваний, коли жінка або чоловік обірве процес комунікації паузацієй, або іншими невербальними засобами, такими. як, наприклад, сміх. Непорозуміння може викликати так явище, як мутизм (mute), що супроводжується непевністю та боязливістю. Таким чином, процес зворотнього зв'язку feedback може розцінюватися як гра мовчання на вербальному фоні. Тут референт цитування може стати непевним, зануреним у квазітекстове мовчання − езотеричний ідеал мови і розуміння [5, 207].

Необхідно підкреслити, що серед факторів, які впливають на компетенцію мовця, значну роль посідає вік, а, отже наявність чи відсутність досвіду комунікації. Пауза невпевненості може повідомити про відсутність лідерства в комунікативному зворотньому процесі feedback.

Так, наприклад, в телеінтерв'ю у 1969 році принц Чарльз ще не виглядав лідером, паузи хезітації домінували [4, 280-282]. Дослідження невербальної поведінки мовців у документальному фільмі "Діана" також відображає наявність пауз, які є прикладом наявності комунікативної компетенціі комуніканта або її відсутності.

Порівняйте:

I'd like to ... пауза пошуку слова
Well, I suppose ... пауза пошуку слова
it's only ... заповнена пауза
because ... довга пауза
you should remember that when you marry in MY ... position, you are going to marry somebody who some day is going to become a Queen and you got to choose someone very carefully. пауза виділення
I think who can fulfill ... this particular role, because people like you would expect quite a lot from a person like that. пауза пошуку слова
Diana's speech was also the result of her eating disorders and I was given various briefs from people around her as to what we could do. I tried поствербальна емфатична пауза для виділення попередніх вербальних елементів
very shy and of course, she hold her head down and I put it down as a lack of self-confidence. пауза, виражена вербальним описом
I AM ...
the good-looking woman and it DOES give me some power. довга пауза емфази, виділення
I felt she was desperate ...
to make some improvement in herself... пауза, інтонаційне виділення

Необхідно зазначити, що влучність пауз в останніх трьох прикладах підкреслює якість отриманих результатів після довгої та важкої роботи над імеджем. Пауза може давати характеристики як приклад відсутності комунікативноі компетенціі, так і засвідчувати на користь комуніканта. Парадигма вербальних та невербальних комунікативних знаків характеризує мовленнєву комунікаційну обізнаність.

За допомогою паузи ми можемо робити висновки та аналізувати поведінку людини. Саме в процесі спілкування зворотній процес feedback дає ту інформацію, яку важко знайти в документальному описі. Пауза, переплітаючись із вербальними та іншими невербальними засобами, дає чітку картину комунікаційного процесу. Корелюючи з вербальними засобами спілкування, пауза реалізується у системі невербальних одиниць як адекватний орієнтир інтерактивної діяльності людини.

Виділяємо такі функції паузи в зворотньому зв'язку feedback:
- діалогічна функція;
- монологічна функція;
- розважальна функція;
- навчальна функція;
- інтегруюча функція.
В цілому, паузація виконує позитивну роль у спілкуванні та має важливу інформаційне навантаження у зворотньому процесй feedback. Але паузи ( наприклад, технічні паузи) можуть бути і відображенням поганої роботи різних систем − телефонні лінії, наприклад, що переносить паузу в протилежний табір.
Фунція паузи при "заплати та користуйся" або вже досить знайомого "try and buy" є яскравим прикладом застережлової "alarm" функції паузи. Ця функція яскраво відображується в документ-комунікації. Документи можуть бути доступні в будь-який момент. Якщо в мовленні може працювати feedback-зв'язок, то при інтернет-комунікації при роботі з документами важливо розуміти та користуватися правилами "one-way communication". Інша річ, коли в інтернет-спілкуванні ми маємо справу з іншою людиною або партнера-комунікатора, що може не бути людиною, а лише програмою, що імітує людське спілкування.
Компьютерна комуникація з'явилась завдяки споживацькій необхідності, а саме через:
- необхідність швидко отримувати інформацію (одностороння комунікація);
- необхідність оперативно, надійно та економно обмінюватися повідомленнями (двостороння комунікація).
Паузація відображує технічну сторону при інтернет-зв'язку. ЇЇ присутність є важливою комунікативною рисою при спілкуванні, а її відсутність може вважатися позитивним знаком та, навіть, каталізатором швидкості при інтернет-спілкуванні. Завдяки інформаційним технологіям людство використовує паузу для повідомлень, примушень, стягнень плати, пені, для повідомлення про штрафні санкції.
Завдяки інноваційним інформаційним технологіям людство отримало фундаментальне джерело знання, а автоматизація стала своєрідним ресурсом удосконалення. Відношення людина-компьютер − це комунікативний феномен. Доступ в інтернет − зручний та дешевий інформаційний засіб (e-mail, WEB site).
Важливо, щоб під час feedback не з'явилась стресова ситуація, ситуація відторження нового та прогресивного через страх перед можливими труднощами при використанні інтернета. Паузи − технічні, процесуальні, рекламні, що можуть переплітатись при інтернет-спілкуванні − можуть спричинити технострес, цю сучасну хворобу адаптації до всього нового.
Все нове сприймається недовірливо та скептично. Час проходить, новація становиться частиною життя. Компьютер працює з цифрами, а люди задають їм поняття. При інтернет-спілкуванні відносини "людина-машина", "машина-машина", "машина-людина" центральне месце займають лінгвистичні абстракції, а машина - це лише физична форма. Паузи не повинні інтерпретуватися як непотрібні та надлишкові. Треба зрозуміти, що навіть при технічному розладі роботи інтернета вони − це лише відзеркалення людського спілкування з усіма його недоговірками, замовчуванням, непевністю, але тому і з жагою нового, незрозумілістю, потребою нових навичок та відкриття нових пластів у комунікації.
Таким чином, існує багато характеристик зворотнього зв'язку є соціальне положення, гендерний аспект, професія. Значну роль посідає вік, а, отже наявність чи відсутність досвіду комунікації. Пауза невпевненості може повідомити про відсутність лідерства в комунікативному зворотньому процесі feedback.
Паузи характеризують комунікативну компетенцію комунікантів. Влучність пауз підкреслює якість отриманих результатів після довгої та важкої роботи над імеджем. Пауза може давати характеристики як приклад відсутності комунікативноі компетенціі, так і засвідчувати на користь комуніканта. Парадигма вербальних та невербальних комунікативних знаків характеризує мовленнєву комунікаційну обізнаність.
За допомогою паузи ми можемо робити висновки та аналізувати поведінку людини. Саме в процесі спілкування зворотній процес feedback дає ту інформацію, яку важко знайти в документальному описі. Пауза, переплітаючись із вербальними та іншими невербальними засобами, дає чітку картину комунікаційного процесу. Корелюючи з вербальними засобами спілкування, пауза реалізується у системі невербальних одиниць як адекватний орієнтир інтерактивної діяльності людини. Пауза неве інформаційне навантаження, вказує на мотивацію комунікатів, має як діалогічну так і монологічну природу, розважає, навчає, застережує, інтегрує.
Пауза виконує позитивну роль у спілкуванні та має важливу інформаційне навантаження у зворотньому процесй feedback. Технічні паузи можуть бути і відображенням поганої роботи різних систем. Присутність паузи є важливою комунікативною рисою при спілкуванні, а її відсутність може вважатися позитивним знаком та, навіть, каталізатором швидкості при інтернет-спілкуванні.
Комплексне вивчення представлення паузи у процесі зворотнього зв'язку feedback розширює парадигму теорії комунікації. Подальше контрастивне вивчення паузи є актуальним для пізнання сутності отнології людського спілкування та мовних засобів вираження. Пауза допомагає передати інформацію, розставити акценти, пауза є незамінним каталізатором спілкування комунікантів. Поліфункціональність та багатоаспектність паузи  це універсальне явище, яка потребує подальшого дослідження.

Список використаної літератури:
Carroll, Lewis. (1) Through the looking-glass and what Alice found there. – London: Macmillan. – 1872. – 137 p.
Carroll, Lewis. (2) Alice’s Adventures In Wonderland.
Кэрролл, Льюис . Приключения Алисы в стране чудес (Пер. Н.М. Демуровой). М., "Наука", Главная редакция физико-математической литературы, 1991.
Л. Керрол. (1) Аліса в Країні Чудес. Аліса в Задзеркаллі. В. Корнієнко (переклад). – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2001. – 122+142 с.
Анохіна Т.О. Пауза як поліфункціональний феномен полікодового тексту.// Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наукових праць. − Випуск № 7. − Київ: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2002. − С. 10 − 15.
Анохіна Т.О. Інтеграція вербальних і невербальних знаків ( на матеріалі англійської мови).// " Другі Каразінські Читання: Два Століття Харківської Лінгвістичної Школи". Матеріали Всеукраїнської наукової конференції 5 лютого 2003 р. − Харків: Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2003. − С. 14 − 15.
Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. − Л.: Просвещение, 1973 − 363 с.
Крижановська М.В. Невербальні елементи комунікації як складові частини комунікативної компетенції у дискурсі телеінтер'ю.// Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наукових праць. − Випуск № 7. − Київ: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2002. − С. 275 − 285.
Юркевич Е. Молчание игры. Международная серия монографий.// Философия языка: в границах и вне границ 3-4. - Харьков “ОКО”, 1999. - С. 207-208.

2009-10-19T22:35:00.000-07:00

"Death Is Not The End"
When you're sad and when you're lonely
And you haven't got a friend
Just remember that death is not the end
And all that you held sacred
Falls down and does not mend
Just remember that death is not the end
Not the end, not the end

Just remember that death is not the end
When you're standing on the crossroads
That you cannot comprehend
Just remember that death is not the end
And all your dreams have vanished

And you don't know what's up the bend
Just remember that death is not the end
Not the end, not the end
Just remember that death is not the end
When the storm clouds gather round you

And heavy rains descend
Just remember that death is not the end
And there is no-one there to comfort you
With a helping hand to lend
Just remember that death is not the end
Not the end, not the end
Just remember that death is not the end

For the tree of life is growing
Where the spirit never dies
And the bright light of salvation
Up in dark and empty skies
When the cities are on fire
With the burning flesh of men
Just remember that death is not the end

And you search in vain to find
Some law-abiding citizen
Just remember that death is not the end
Not the end, not the end
Just remember that death is not the end
Not the end, not the end
Just remember that death is not the end

TOWARD TRANSLATION ANALYSIS TO BETTER TRANSLATION

2009-08-19T06:44:00.000-07:00

The article in question deals with the problem of translator’s attention is being focused upon the status of translation analysis to perfect rendering of the Source Text (ST) into Target Text (TT). Translation techniques are mentioned herein. Many researchers in the translation corpus investigate translation analysis techniques at works (G. Miram 1998, Максимов С.С. , Радченко Т.О. 2001, Кузьміна К. А. 2001, Івасюк О.Я. 2006, С.О. Швачко 2006, В.В. Соколова 2007). The mentioned techniques embrace at least three major items: application of (1) lexical, (2) syntactic and (3) semantic constraints, with ST and TT available on one page format to view the changes in translation corpus.

A new approach in Translation Studies involves to the Computer Assisted Tools (CAT). The popular machine translations analysis and translation analysis proper are viewed as “Translation Algorithms” by G. Miram. Machine tools demonstrate how quickly ST goes through grammatical, syntactical and lexical transformations to become a number of words neatly organized and formatted massy mess, but not forming TT. The translation analysis needs semantic changes done by a human translator, especially belle-letter texts which can not be simply predicted.

To perform the task manually student are to collect ST and TT texts translations in business, medicine, law and whatever specific it may be as their future concern. The parallel corpus comparison of the present source and target texts, given to students for translation analysis according to the national curriculum, are in belle-lettre translations, legal documents, instructions and invoices, e-mails and other technical texts.

The majority of translations in translation corpus of the TT will have a strikingly high proportion of deletions and insertions which indicate that the translation is not very close to the original, but is rather communicative, more target-oriented translation. What was rather a mistake (deletions and insertions) now is considered to be rather a technique (addition and omission).

Researcher’s analysis efforts in translation are beneficial while analyzing corpora of different texts, different styles, thus making thesaurus of translator wider and collecting translation memory for better machine translations. In classes students in their first and second year of university studies may be trained at literature and informative articles in different branches of knowledge. They may be asked to analyze a poetic text according to the scheme in translation supplements, borrowed from book of translations of Margot Osborn (Івасюк 2006, с. 56). Dominant of that may be the following items:

Sample Translation Analysis

The ST & TT are of poetic-orientation, belle-lettre text.
The TT is transformed at the level of phonetic modification: sound systems.
The TT is transformed at the grammatical level: articles deletion.
The TT is transformed at the lexical level: syntactical arrangements. English and Ukrainian words, phrases are topically arranged.
Follow up: Students are welcome to perform their own version.
Variation: The next task is to test students’ ability to analyze ST and TT with better understanding of languages corpora comparing.

Source Text

December
The great white cat of winter
Steps delicately over the garden.
Ah! Now he curls himself sleep
upon the lawn.

Target Text

Грудень

Великий білий кіт зими
Обережно ступає садком.
І ось згортається клубком,
Щоб заснути на галявині.

Students may be asked to choose between a Man and a Beast (CAT) in the following test:

Test
Computer Assisted Tools (CAT)

Q U E S T I O N S

1. Computer Assisted Tools
a) are just cats and dogs
b) have never assisted me in any way
c) are logic tools
d) yeild better results

2. MT is fine when
Hint: машиний переклад
a) dealing with a limited field.
b) limited vocabulary.
c) zero requirements to understand the source.
d) MT is a translator’s tool 1. Computer Assisted Tools
Hint: машиний переклад

3. MT is fine when
a) dealing with a limited field.
b) limited vocabulary.
c) zero requirements to understand the source.
d) MT is a translator’s tool

4. How can a machine ever truly know the context in which it was intended?
a) It can not alone. And machines can't translate poetry....
b) It will be able to rely upon the context in future.
c) I do not know.
d) I am convinced that translators are going to be needed for a good while yet.
Hint: Any text gets more and more garbled through using repeat translations.

5. Translation software: The science-fiction dream of a machine that understands any language is getting slowly closer.
a) I think a gadget like that would be one of the coolest things ever.
b) Don't worry – this monster of a fish may not be so scary very soon!
c) MT will never be perfect.
d) For my language combinations though, I still think we are a long way off MT being worth the effort.

6. The science-fiction dream of a machine that understands any language is getting slowly closer.

a) Remarkably, however, such devices are now on the verge of becoming a reality, thanks to new “statistical machine translation” software.
b) Statistical translation encompasses a range of techniques, but what they all have in common is the use of statistical analysis, rather than rigid rules, to convert text from one language into another.
c) Most systems start with a large bilingual corpus of text.
d) By analyzing the frequency with which clusters of words appear in close proximity in the two languages, it is possible to work out which words correspond to each other in the two languages.

S O L U T I O N S
1. D
Computer Assisted Tools will yield better results. A computer is a computer is a computer. NEVER will a human brain be replaced by a machine, for the simple reason that a machine will never have more than logic and data.
2. D, or A
Any MT software will require human intervention.
3. D, or A
4. D
5. A
6. C

This CAT approach offers much greater flexibility than rule-based systems, since it translates languages based on how they are actually used, rather than relying on rigid grammatical rules which may not always be observed, and often have exceptions. By using such a machine analysis it can be shown that all translated texts are more or less inconsistent.

The translation analysis and contrastive study of translation corpus in a specifically chosen area and the process of semantic encoding are subjects for the further investigations and research. In future, contrastive linguistics approach “gives birth” to a greater variety of translation analysis taxonomy.

References:

1.Івасюк О.Я. Теорія і практика віршового перекладу ( на матеріала творів Маргот Озборн та іх українських перекладів). – Чернівці: Рута, 2006. – 124 с.
2.Кузьміна К. А. Явище номіналізації в структурах англійської та української мов (порівняльний аналіз) // Наука і сучасність: Зб. наук. праць. – К.: Нац. пед. ун-т імені М.П. Драгоманова, 2001. – Том XXIV. – С. 197 – 2006.
3.Максимов С.С., Радченко Т.О. Перекладацький аналіз тексту (англійська та украінська мови). – Киів: Видавничий центр КНЛУ, 2001. – 105 с.
4.Олікова М.О. Переклад як взаємодія двох культур // Вісник Сумського державного університету. Серія: Філологічні науки. – Суми: СумДУ. – 2007. – № 1 – С. 141- 145.
5.Соколова В.В. Роль та місце вправ у смисловому аналізі в курсі усного послідовного перекладу // Вісник Сумського державного університету. Серія: Філологічні науки. – Суми: СумДУ. – 2007. – № 1 – С. 160- 165.
6.Швачко С.О. Навчити вчитися! Навчальний посібник. – Вінниця: Нова книга. – 2006. – 133 с.
7.Hickey L. The Pragmatics of Translation. – Clevedon: Multilingual matters Ltd, 1998. – P. 105-107.
8.Miram G. Translation algorithms. – K.: Tvim inter, 1998. – 176 p.
9.http://en.wikibooks.org/w/index.php?title=CAT-Tools/Across&action=edit" \o "CAT-Tools/Across
10.The end of our profession? (Translation Theory and Practice) http://rus.proz.com/topic/50908?start=15&float=

ЕКСТЕРІОРИЗАЦІЯ СИЛЕНЦІАЛЬНОГО ЕФЕКТУ Анохіна Т.О. У ТВОРЧОСТІ АНТУАНА ДЕ-СЕНТ ЕКЗЮПЕРІ: МАЛЕНЬКИЙ ПРИНЦ ТА ПИЯК

2009-08-19T06:43:00.000-07:00

У сучасній лінгвістиці багато уваги фокусується на природі людської поведінки, на соціальних, національно-культурних, етнічних чинниках комунікації, на засобах екстеріоризації та семантичному навантаженні невербаліки [5, 7]. Осмисленню природи комунікативного мовчання сприяє комплексний функціональний підхід до зазначеного феномена, аналіз його природи з огляду на дієвість інтеграції біологічного і психологічного, індивідуального та соціального, загальнолюдського і етноспецифічного, інтелектуального й емоційного.
Сьогоденна лінгвістична наука знаходиться в багатовимірному комунікативному просторі, що виводить її межі за рамки лінгвістичного аналізу та вказує на її та міждисциплінарні зв’язки [2, 3, 4, 6]. Когнітивно-дискурсивний підхід веріфікує статус силенціального ефекту та адгерентні поняття мовчання. Мовчання як невербальний силенціальний компонент комунікації позначений поліаспектністю, полімодальністю та поліфункціональністю, експлікація котрих уможливлюється міждисциплінарним підходом до об’єкта дослідження. Системна представленість домена комунікативного мовчання об’єктивується його статусом серед невербальних засобів спілкування, характером екстеріоризації в усному та писемному дискурсах, детермінацією соціокультурними та психологічними факторами.
Художній дискурс як емпірична база комунікативно значущого мовчання є валідним для нашого експерименту з огляду на значну представленість мовчазних ситуацій та відповідного тлумачення наратором. Концепт мовчання має універсальний характер, але його омовленя (категоризація) позначена іманентністю мов, про що свідчать еквівалентні репрезентації у корелюючи текстах.

Der Kleine Prinz und der Säufer
XII
Den nächsten Planeten bewohnte ein Säufer.
Dieser Besuch war sehr kurz, aber er tauchte den kleinen Prinzen in eine tiefe Schwermut.
»Was machst du da? « Fragte er der Säufer, den er stumm vor einer Reihe leere und einer Reihe voller Flaschen sitzend antraf.

»Ich trinke «, antwortete der Säufer mit düsterer Miene.
»Warum trinkst du? «, fragte ihn der kleine Prinz.
»Um zu vergessen «, antwortete der Säufer.
»Um was zu vergessen?«, eerkundigte sich der kleine Prinz, der ihn schon bedauerte.
»Um zu vergessen, dass ich mich schäme«, gestand der Säufer und senkte den Kopf.
»Weshalb schämst du dich?« fragte der kleine Prinz, der den Wunsch hatte, ihm zu helfen.
»Weil ich saufe! « Endete der Säufer und verschloss sich endgültig in sein Schweigen.
Und der keine Prinz verschwand bestürz.

Die großen Leute sind entschieden sehr, sehr wunderlich, sagte er zu sich auf seine reise.

[8, s.182]

На наступній планеті жив пияк. Маленький принц був там зовсім недовго, а все одно його огорнув глибокий сум. Пияк мовчки сидів перед справжньою колекціює пляшок – порожніх і повних.

- Що ти тут робиш? – поцікавився маленький принц.
- П’ю, - понуро відповів пияк.
- Нащо ти п’єш? – запитав маленький принц.
- Щоб забути, - відказав пияк.
- Що забути? – допитувався маленький принц, якому стало шкода пияка.
- Забути, що мені соромно, - признався пияк, похнюпившись.
- Чого ж тобі соромно? – спитав маленький принц, який дуже хотів допомогти йому.
- Соромно, що п’ю! – закінчив пияк і остоточно замовк.
- А маленький принц, спантеличений, пішов собі.
«Ці дорослі, без сумніву, дуже дивні люди», - думав він, мандруючи далі.
[1, c.120]

Природа та функціонування силенціального компонента є об’єктом пильної уваги вчених гуманітарних та негуманітарних студій. Аналіз онтології силенціального ефекту, термінологічної репрезентації його метазнаків є вельми актуальним з огляду на перспективне розширення парадигми знань з семасіології та осмислення когнітивно-семантичного континіуму. Когнітивно-дискурсивний аналіз препарує осмислення девіацій комунікативного мовчання.
References:
1. Антуан де Сент-Экзюпері. Планета людей. – Львів: Вид-во «Молодь». – 1981. – 142 с.
2. Безугла Л.Р. Дискурсивні імплікатури в аспекті перекладу // "Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання перекладу": Матер. третьої Всеукр. наук. конф. – Х.: Константа, 2005. – с. 29-30.
3. Брандес М.П. Критика перевода. Практикум по стилистико-сопоставительному анализу переводов немецких и русских художественніх текстов. – М.: КДУ, 2006. – 240 с.
4. Чередниченко О.І. Переклад в добу глобалізації // "Актуальні проблеми перекладознавства та методики навчання перекладу": Матер. третьої Всеукр. Наук. конф. – Х.: Константа, 2005. – С. 7-9.
5. Эстерберг Э. Молчание как стратегия поведения // Arbor Mundi – Мировое дерево. – М., 1996. – Вып. 4. – С. 38.
6. Frithgof R. Anspielungen. Zur Theorie der kulturellen Kommunikationseiheiten // Poetica. – 1975. – Band 7. – 115 S.
7. Scherer K. R. Kommunikation // Nonverbale Kommunikation: Forschungsberichte zum Interaktionsverhalten. – Weinheim; Basel; Beltz. – 1984. – S. 14-25.
8. Sucht und Sehnsucht. Rauschrisiken in der Erlebnisgesellschaft. – Bonn: VG Bild-Kunst, 2000. – 337 S.

Концептуалізація перекладацьких тезаурусів

2009-08-19T06:42:00.000-07:00

Створення схем перекладацького аналізу в блок-схемах або таблицях з особливим виділенням за допомогою графічного подання, наприклад, курсиву або іншого виділення, використання кольорового виділення або нестардартного подання в презентаціях типу Power Point, набуває все більшої популярності в сучасних перекладацьких школах та має на меті концептуалізацію специфічних знань про текстові трансформації граматичного, синтаксичного та лексико-семантичного планів.
Першим етапом є робота з лексичним матеріалом. Особливу увагу студент надає термінотворенням, які складають пласт інтернаціональної лексики та водночас можуть відіслати його до хибного асоціативного шляху перекладу (Борисова 2005, с. 37). Перші аналізи – це словники, які створюють студенти – тематичні, синонімічні, власне перекладацькі з фонетичною транскрипцією.
Під час аналізу текстів оригіналу (ТО) та текстів перекладу (ТП) діє класична дворівнева схема аналізу: лексичні трансформації та граматичні трансформації в ТП (Петрова 2006, с. 22-31).
Одним із підвидом перекладацького аналізу ж вміння створювати блок-схеми, що являють собою коментарі перекладача. Такий вид роботи створює підґрунтя для усного перекладу. Сталі вирази та терміни, що занесені в блок-схему є своєрідним конспектом для усного перекладу тексту для усного двостороннього перекладу (Терехова 2006, с. 38-39). Студент самостійно ретранслює повідомлення, звертаючись до коментарів та словника (Сдобников 2006, с. 72; Нестеренко 2006, с. 73).
Чередниченко О.І. вважає, що “сьогодні нагальною є потреба в інтенсифікації досліджень проблем усного послідовного та синхронного перекладів” (Чередниченко 2007, с. 149). Цілком підтримує таке бачення Швачко С.О. Введення перекладацького скоропису випливає з вміння аналізувати усний текст, швидко виокремлюючи семантичний код та кодуючи в семіотичні знаки, довільні або загальновідомі позначення перекладацького скоропису. Так, пропонується виділяти нелінійно підмет (I), присудок (II) та додаток (III) (Швачко 2004, с. 27):

(I) Subject
(II) Predicate
(III) Object

Таке схематичне подання значно полегшує сприйняття та на початковому етапі навчання скоропису не потребує особливих навичок від студентів. Занотовуння лексичних знаків нелінійно є елементом текстового аналізу. Бурак О.Л., що є автором серії “Переклад та міжкультурна комунікація” вважає, що послідовними характерними етапами аналізу є рівень слова, семантика речення та семантика абзаца. Автор пропонує шість рівнів для синтезованого аналізу: “word level; phrase level; clause of sentence level; paragraph level; text level; pragmatic, or sociocultural level”(Бурак 2006, с. 13).
Аналіз класичних творів та їх переклад передбачає практикум з художнього перекладу (Казакова 2006, с. 130- 136). На сторінці вміщується уровок ТО та ТП, що пропонується для аналізу за дво-рівневою схемою лексичні /граматичні трансформації або в 6 послідовних етапів:
1. рівень слова/ особливості передачі слів оригіналу в перекладі
2. рівень словосполучення/сталого виразу/фразеологічної єдності/ особливості передачі одиниць оригіналу в перекладі
3. рівень речення/комунікативна одиниця/рівень повідомлення/ особливості передачі речень оригіналу в перекладі
4. абзацно-фразовий рівень/ особливості передачі тематичних блоків оригіналу в перекладі
5. текст/ фукнціональний стиль/ особливості передачі стильових особливостей ТО в ТП
6. спрямованість на реципієнта/прагматика перекладу.
У монографії Кобякової І.К. надаються ілюстрації імпліцитних та експліцитних утворень (Кобякова 2007, с. 62-65). Створення аналогічної порівняльної схеми є етапом аналізу прихованих смислів. Такий етап є заключним та підсумовуючим, оскільки лише глибокий лексико-стилістичний аналіз уможливлює наступний лінгвістичний перекладацький аналіз тексту.
Аналіз перекладацьких навичок, що підсумовує лінгво-стилістичний та перекладацький аналіз тексту, являє собою методику оптимізації прийомів адекватного перекладу. В свою чергу аналіз художніх перекладів передує аналізу науково-технічних перекладів, коли ж аналіз текстів для усного перекладу – політичні тексти або інтерв’ю в усному двосторонньому перекладі – підсумовують перекладацькі пошуки, являючи собою квінтесенцію сучасних перекладацьких можливостей.

Література:

1. Борисова Л.И. Ложные друзья переводчика: Уч. пос. по научно-техническому переводу. – М: НВИ-ТЕЗАУРУС, 2005. – 212 с.
2. Бурак А.Л. Translating Culture. Перевод и межкультурная коммуникация. Этап 2: Семантика предложения и абзаца. – М.: «Р.Валент», 2006. – 196 с.
3. Казакова Т.А. Imagery in Translation. Практикум по художественному переводу / Учебное пособие на английском языке. – Ростов н/Д: «Феникс», СПб.: «Союз», 2004. – 320 с.
4. Кобякова І.К. Креативне конструювання вторинних утворень в англомовному дискурсі: Монографія. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 128 с.
5. Нестеренко Н., Лисенко К. A Course in Interpreting and Translation. Посібник для викладачів вищих навчальних закладів. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 248 с.
6. Петрова О.В. Введение в теорию и практику перевода (на материале английского языка). – М.: АСТ: Восток – Запад, 2006. – 96 с.
7. Сдобников В.В. 20 уроков устного перевода: учебное пособие. – М.: АСТ: Восток – Запад, 2006. – 142 с.
8. Терехова Е.В. Общественный перевод общественно-политических текстов (с элементами скорописи в английском языке): Учебное пособие. – М.: Флинта: Наука, 2006. – 320 с.
9. Швачко С.О. Проблеми синхронного перекладу. Навчальний посібник. – Вінниця: Видавництво “Фоліант”, 2004. – 112 с.
10. Чередниченко О.І. Про мову і переклад. – К.: Либідь, 2007. – 248 с.

Relating Traditional TEFL Activities to Translation Theory

2009-08-19T06:41:00.000-07:00

Abstract:

The presenter creates traditional classroom activities to translation theory acquisition in TEFL (teaching English as a foreign language). The Brainstorm on translation theory precedes Listening, Reading, Speaking and Writing Sections in translation theory. The training ends in the dictionary work.

Presentation Description:

Though a great deal in research and practice was done on mastering four macro skills, not much was written on how to relate the idea to translation theory in teaching English as a foreign language (TEFL). The effective translation teaching aims at finding effective methodology keys and practical tests to enforce translation into English.
The first brainstorming section is followed by the test, reading section activity, speaking and writing sections, and a group work. All the activities are translation theory based. The listening section is devoted to participants’ comprehension skills check, the reading section is to end in inventing a title of the theoretical text by participants, the speaking session is tested by the ability to end a sentence in theory of translation, and the writing section is devoted to adaptation of the English theoretical abstract into a simple translation theory tip.
Having finished translation-related activities, small groups of four will be engaged in dictionary work. The participants are to work on translation terms, using the English-English dictionary for explanation. In the end of the session participants are asked to give the feed-back on the used classroom activities for translation theory acquisition.

Иван Анохин

2009-08-17T01:53:00.000-07:00

10th American Studies Summer Institute “Public Opinion and Framing Public Policy in the U.S.”

2009-06-09T06:18:00.000-07:00

Юра

2009-05-27T01:55:00.000-07:00

Яна и Ваня

2009-05-25T00:49:00.000-07:00

Иван Анохин

2009-05-23T05:16:00.000-07:00

Таня с Яной и Ваней

2009-05-22T09:26:00.000-07:00

I've got you, babe!

2009-03-10T03:33:00.002-07:00

Денелин - вылитая мама

2009-02-20T07:23:00.001-08:00

Yes, my heart belongs to Daddy

2009-02-19T08:39:00.000-08:00

While tearing off a game of golf
I may make a play for the caddy
But when I do, I don't follow through
Cause my heart belongs to Daddy

If I invite a boy some night
To dine on my fine food and haddie
I just adore, his asking for more
But my heart belongs to Daddy

Yes, my heart belongs to Daddy
So I simply couldn't be bad
Yes, my heart belongs to Daddy
Da, Da, Da, Da, Da, Da, Da, Da, DAAAAD

So I want to warn you laddie
Though I know that you're perfectly swell
That my heart belongs to Daddy
Cause my Daddy, he treats it so well

While tearing off a game of golf
I may make a play for the caddy
But when I do, I don't follow through
Cause my heart belongs to Daddy

If I invite a boy some night
To cook up some hot enchilada
Though Spanish rice is all very nice
My heart belongs to Daddy

Yes, my heart belongs to Daddy
So I simply couldn't be bad
Yes, my heart belongs to Daddy
Da, Da, Da, Da, Da, Da, Da, Da, DAAAAD

So I want to warn you laddie
Though I know that you're perfectly swell
That my heart belongs to Daddy
Cause my Daddy, he treats it so well

Диета

2009-02-19T08:28:00.000-08:00

Что тут скажешь.
Самая лучшая диета - это диета Анны Николь Смит.
Резульат - 100 %.
Но мне нужна другая диета.
Капустная или творожно-яблочная?

Ти мій найкращий Дід Мороз...

2009-01-20T02:49:00.001-08:00

31 декабря у меня родился сын Ванечка.
Ти мій найкращий Дід Мороз...

You are hot and you are cold

2008-12-19T05:17:00.000-08:00

Hot N Cold

[Verse 1]
You change your mind
Like a girl changes clothes
Yeah you P.M.S
Like a bitch (chick)
I would know
And you over think
Always speak cryptically
I should know
That you're no good for me

[Chorus]
Cause you're hot then you're cold
You're yes then you're no
You're in then you're out
You're up then you're down
You're wrong when it's right
It's black and it's white
We fight we break up
We kiss we make up

You, you don't really wanna stay no
You, but you don't really wanna go o
You're hot then you're cold
You're yes then you're no
You're in then you're out
You're up then you're down

[Verse 2]
We used to be
Just like twins
So in sync
The same energy
Now's a dead battery
Used to laugh
About nothing
Now you're plain boring
I should know
That you're not gonna change

[Chorus]
Cause you're hot then you're cold
You're yes then you're no
You're in then you're out
You're up then you're down
You're wrong when it's right
It's black and it's white
We fight we break up
We kiss we make up

You, you don't really wanna stay no
You, but you don't really wanna go o
You're hot then you're cold
You're yes then you're no
You're in then you're out
You're up then you're down

[Bridge]
Someone call the doctor
Got a case of love bipolar
Stuck on a roller coaster
And I can't get off this ride...

You change your mind
Like a girl changes clothes

[Chorus]
Cause you're hot then you're cold
You're yes then you're no
You're in then you're out
You're up then you're down
You're wrong when it's right
It's black and it's white
We fight we break up
We kiss we make up

You're hot then you're cold
You're yes then you're no
You're in then you're out
You're up then you're down
You're wrong when it's right
It's black and it's white
We fight we break up
We kiss we make up

You, you don't really wanna stay no
You, but you don't really wanna go o
You're hot then you're cold
You're yes then you're no
You're in then you're out
You're up then you're down

Happy Birthday Song

2008-11-25T02:43:00.000-08:00

Take a litle walk to the edge of town
Go across the tracks
Where the viaduct looms,
like a bird of doom
As it shifts and cracks
Where secrets lie in the border fires,
in the humming wires
Hey man, you know
you're never coming back
Past the square, past the bridge,
past the mills, past the stacks
On a gathering storm comes
a tall handsome man
In a dusty black coat with
a red right hand

He'll wrap you in his arms,
tell you that you've been a good boy
He'll rekindle all the dreams
it took you a lifetime to destroy
He'll reach deep into the hole,
heal your shrinking soul
Hey buddy, you know you're
never ever coming back
He's a god, he's a man,
he's a ghost, he's a guru
They're whispering his name
through this disappearing land
But hidden in his coat
is a red right hand
You ain't got no money?
He'll get you some
You ain't got no car? He'll get you one
You ain't got no self-respect,
you feel like an insect
Well don't you worry buddy,
cause here he comes
Through the ghettos and the barrio
and the bowery and the slum
A shadow is cast wherever he stands
Stacks of green paper in his
red right hand

(Organ solo)
You'll see him in your nightmares,
you'll see him in your dreams
He'll appear out of nowhere but
he ain't what he seems
You'll see him in your head,
on the TV screen
And hey buddy, I'm warning
you to turn it off
He's a ghost, he's a god,
he's a man, he's a guru
You're one microscopic cog
in his catastrophic plan
Designed and directed by
his red right hand

(Organ solo)
Ты пойдёшь и зайдёшь так далеко,
Что уведешь рельсы дорог,
Перейдёшь колею.
Всё вокруг будет мелькать и сверкать
В мраке ночи.
Там, где тайны ложатся спать
В жужжащие провода.
И ты знаешь уже –
Не вернешься назад никогда.
Вот и сквер, вот и парк,
Вот завод, а вот склад.
Грянет вдруг гром
И придет человек.
Он высок и красив, словно бог,
А с рук капает кровь.

Он обнимет тебя,
И не дать тебе спать.
Ты уже запретил об этом мечтать – давно.
Он воскресит все мечты,
Залатает раны, шрамы и дыры души,
заберётся прямо внутрь тебя,
и теперь ты простак
Не вернешься назад никогда.
Он твой бог, он весь твой.
Ты зовешь его “мой гуру”.
Шепчешь имя его, как во сне,
А земля уходит из под ног.
В рукавах пальто
Не видно, как капает кровь с пальцев его.
У тебя нет денег – он даст.
У тебя нет машины – садись и едь.
Ты не уважаешь себя,
Насекомое ты.
Он даст тебе все что хочешь,
Вот он уже в тебе есть.
Он идет,
Вот эта дыра: мрак и трущобы грязная вода.
Там, где он стоит, включается свет.
Много зелени на ладошке лежит мокрой крастной руки.

Он – твой кошмар
Бессонной ночи.
Он возник неоткуда,
И не то что он есть.
Он на экране и в твоей голове.
Лучше и не смотри – Выключай.
Вот он, призрак, твой бог,
Твоя боль, твой гуру.
Ты Микроскопический лог,
Его Катастрофический план.
Придуман и разыгран кровавой мокрой рукой.

ТАИНСТВЕННОЕ ПРОИСШЕСТВИЕ В СТАЙЛЗ

2008-11-25T02:35:00.000-08:00

Агата Кристи
ТАИНСТВЕННОЕ ПРОИСШЕСТВИЕ В СТАЙЛЗ

1. Я приезжаю в Стайлз

Необычайный интерес, вызванный нашумевшим в свое время «убийством в Стайлз», сегодня уже заметно поутих. Однако вся история получила в те дни такую широкую огласку, что мой друг Пуаро и сами участники драмы попросили меня подробно изложить обстоятельства этого дела. Надеемся, что это положит конец скандальным слухам, до сих пор витающим вокруг этой истории.

Постараюсь коротко изложить обстоятельства, благодаря которым я стал свидетелем тех событий.
Я был ранен на фронте и отправлен в тыл, где провел несколько месяцев в довольно неприглядном госпитале, после чего получил месячный отпуск. И вот, когда я раздумывал, где его провести (поскольку не имел ни друзей, ни близких знакомых), случай свел меня с Джоном Кавендишем. Виделся я с ним крайне редко, да мы никогда не были особыми друзьями. Он на добрых пятнадцать лет старше меня, хотя выглядел гораздо моложе своих сорока пяти. В детстве я часто бывал в Стайлз, в поместье его матери в Эссексе, и мы долго болтали, вспоминая то далекое время. Разговор закончился тем, что Джон предложил мне провести отпуск в Стайлз.
Это будет просто великолепно, если ты снова приедешь к нам. Ведь прошло столько лет! — воскликнул он.
— А как поживает твоя мать? — спросил я.
— Прекрасно. Надеюсь, ты знаешь, что она снова вышла замуж?

В ответ послышался тихий мужской голос и затем снова голос миссис Инглторп: «Да, да, Альфред, конечно, мы успеем это и после чая. Милый мой, ты такой заботливый».
Стеклянная дверь распахнулась, и на лужайку вышла красивая седая женщина с властным лицом. За ней почтительно следовал мужчина. Миссис Инглторп бурно приветствовала меня: «Дорогой мистер Хастингс, как чудесно, что через столько лет вы снова приехали к нам. Альфред, милый мой, познакомься. Мистер Хастингс. Мой муж».
Я взглянул на «милого Альфреда». С первого же взгляда меня поразил контраст между супругами. Не удивительно, что Джон с таким негодованием говорил о его бороде: длиннее и чернее я в жизни не видел. У него было такое неподвижное лицо, что даже пенсне в золотой оправе не могло его оживить. Я подумал, что подобный человек смотрелся бы на театральных подмостках, но в реальной жизни выглядел диковато. Его рукопожатие было неестественно вялым, а голос тихим и вкрадчивым: «Очень приятно, мистер Хастингс». Затем, повернувшись к жене: «Эмили, дорогая, боюсь, что подушечка немного влажная».
Пока он с подчеркнутой заботливостью менял подушечку, на которой сидела миссис Инглторп, она не сводила с него восторженных глаз. Подобное открытое проявление эмоций было довольно странным для этой весьма сдержанной женщины.
• with masterful cast of features – c властными чертами лица
• a suggestion of deference in one’s manner – почтительно
• to pay deference to smb – относиться к кому-либо почтительно
• to have a curious impassivity of features – невозмутимое, бесстрастное выражение лица; тут - неподвижное лицо
• to beam fondly on smb – улыбнуться, лучисто, с любовью
• deep and unctuous (voice) – низкий и вкрадчевый
• with effusion – вдохновенно, потоком слов
С появлением мистера Инглторпа в поведении всех присутствующих появилась какая то скованность и скрытая недоброжелательность, а мисс Ховард даже и не пыталась ее скрывать. Однако миссис Инглторп, казалось, ничего не замечала. За все эти годы ее словоохотливости нисколько не поубавилось. Она беспрестанно говорила, главным образом, об организации предстоящих благотворительных базаров, уточняя у мужа числа и дни недели. Отвечая, он всячески подчеркивал свою заботливость по отношению к жене. С самого начала этот человек был мне очень неприятен, и тот факт, что теперь первое впечатление подтвердилось (я редко ошибаюсь в людях!), весьма тешил мое самолюбие.
В то время, как миссис Инглторп, повернувшись к мисс Ховард, говорила о каких то письмах, ее муж обратился ко мне своим вкрадчивым голосом:
— Вы что, профессиональный военный, мистер Хастингс?
— Нет, до войны я служил в агентстве Ллойда.
— И вы собираетесь туда вернуться, когда закончится война?
— Не исключено. А может, возьму и начну все сначала.
Мэри Кавендиш склонилась ко мне и спросила:
— А чем бы вы хотели заняться, если бы вам был предоставлен полный выбор?
— На такой вопрос сразу не ответишь.
— Что, никаких тайных увлечений? У каждого ведь есть свое маленькое хобби, иногда даже весьма нелепое.

• bazaar – тут (благотворительный) базар
• sense of constraint – чувство скованности
• volubility – говорливость
• shrewd – удачный, проницательный
— Боюсь, вы будете надо мной смеяться.
Она улыбнулась.
— Возможно.
— Что ж, я скажу. У меня всегда была тайная мечта заняться поимкой преступников.
— По настоящему, как в Скотланд Ярде, или как Шерлок Холмс?
— Да, да, как Шерлок Холмс! Нет, правда, меня все это очень привлекает.
Однажды в Бельгии я познакомился с одним знаменитым сыщиком и благодаря ему буквально воспылал страстью к расследованиям. Я искренне восхищался этим славным человеком. Он всегда говорил, что самое главное — это выбрать правильный метод расследования.
Кстати, моя система базируется на его методах, но я их, конечно, развил и дополнил. Да, это был забавный коротышка, страшный щеголь, однако на редкость сообразительный.
— Люблю хорошие детективы, — сказала мисс Ховард. — Хотя написано много чепухи. Убийцу разоблачают в последней главе. Все поражены. А в жизни преступник известен сразу.
— Однако много преступлений так и остались нераскрытыми, — возразил я.
• to have a secret hankering for smth – страстное желание, стремление
• to inflame smb – волновать кого-либо
• to be a marvelous little fellow – дословно: удивительный человечек, тут: забавный коротышка
— Я говорю не о полиции, а о свидетелях преступлений. Об их семьях. Этих не одурачить. Они все знают.
— Вы хотите сказать, — с улыбкой проговорил я, — что если бы рядом с вами произошло преступление, скажем, убийство, то вы могли бы сразу определить, убийцу?
— Конечно! Как только он окажется возле меня, я это мгновенно почувствую.
— А вдруг это будет «она»?
— Возможно. Но для убийства нужна ужасная жестокость. Это больше похоже на мужчину.
— Однако не в случае отравления, — неожиданно раздался звонкий голос миссис Кавендиш. — Доктор Бауэрстайн говорил вчера, что, поскольку большинство врачей ничего не знают о мало мальски редких ядах, то, возможно, сотни случаев отравления вообще прошли незамеченными.
— Ладно, Мэри, хватит. Что за ужасная тема для разговора, — воскликнула миссис Инглторп. — Мне кажется, что я уже в могиле. А, вот и Цинция!

К нам весело бежала девушка в форме добровольного корпуса медицинской помощи.
— Что то, Цинция, ты сегодня позднее обычного. Знакомьтесь, мистер Хастингс — мисс Мердок.
Цинция Мердок была цветущей юной девушкой, полной жизни и задора. Она сняла свою маленькую форменную шапочку, и я был восхищен золотисто каштановыми волнистыми локонами, упавшими ей на плечи. Цинция потянулась за чашкой, и белизна ее маленькой ручки тоже показалась мне очаровательной. Будь у нее темные глаза и ресницы, девушка была бы просто красавицей. Она уселась на траву рядом с Джоном. Я протянул ей блюдо с бутербродами и получил в ответ пленительную улыбку:
— Садитесь тоже на траву, так гораздо приятней.
• hoodwink – ввести в заблуждение V&A – valuable and attractive
• gruesome – ужасный, отвратительный
• fresh-looking creature, full of life and vigour – полная энергии молодая особа

Я послушно сполз со стула и уселся рядом.
— Мисс Мердок, вы работаете в Тэдминстере?
Она кивнула.
— Да, в наказание за грехи.
— Что, там с вами недостаточно учтивы? — спросил я с улыбкой.
— Хотела бы я тогда на них посмотреть, — с достоинством ответила Цинция.
— Моя двоюродная сестра работает сиделкой, и она просто в ужасе от медсестер.
— Неудивительно. Они действительно кошмарны, мистер Хастингс, вы даже себе не представляете, какие они противные. Слава богу, что я работаю в амбулаторном пункте, а не сиделкой.
— И сколько же людей вы отравили? — спросил я со смехом.
Цинция тоже улыбнулась.
• To bully /buli/ smb – запугивать кого-либо
• To bully – to put pressure on someone in order to make them do what you want
• bully somebody into (doing) something
• Don't let them bully you into working on Saturdays.
• Dignity - the ability to behave in a calm controlled way even in a difficult situation
• with dignity
The family faced their ordeal with dignity.
• an appearance of quiet dignity
• your dignity - your sense of your own value or importance
retain/lose your dignity
Old people need to retain their dignity and independence.
Arguing was beneath her dignity (=was something she thought she was too important to do).
the fact of being respected or deserving respect
dignity of
the dignity of the occasion
stand on your dignity – formal to demand to be treated with proper respect

— О, многие сотни, мистер Хастингс.
— Цинция, — обратилась к ней миссис Инглторп, — не могла бы ты помочь мне написать несколько писем?
— Конечно, тетя Эмили.
Она немедленно вскочила, и ее поспешность сразу напомнила мне, насколько эта девушка зависела от миссис Инглторп, которая, хотя и была чрезвычайно добра к Цинции, но не позволяла ей забывать о своем положении.
Мэри повернулась ко мне.
— Джон вам покажет вашу комнату. Ужин у нас в половине восьмого. В такое время, как сейчас, не пристало устраивать поздние трапезы. Член нашего общества лэди Тэдминстер, дочь покойного лорда Абботсбэри, придерживается того же мнения. Она согласна со мной, что сейчас следует экономить во всем. Мы так организовали хозяйство в поместье, что ничего не пропадает зря, даже мелкие клочки исписанной бумаги собираются в мешки и отправляются на переработку.
Я выразил свое одобрение, и Джон повел меня в дом. Мы поднялись по широкой лестнице, которая, разветвляясь, вела в правое и левое крыло здания. Моя комната была в левом крыле и выходила окнами в парк.
Джон вышел, и через несколько минут я увидел, как он медленно шел по лужайке под руку с Цинцией Мердок. Было слышно, как миссис Инглторп позвала ее, и девушка, вздрогнув, стремглав бросилась назад. В ту же секунду из за деревьев вышел какой то человек и неторопливо направился к дому. Это был мужчина лет сорока со смуглым гладко выбритым лицом, производившим довольно угрюмое впечатление. Казалось, его одолевали мрачные мысли. Проходя мимо моего окна, он взглянул наверх, и я узнал его, хотя он очень изменился за те пятнадцать лет, что мы не виделись. Это был младший брат Джона Лоуренс Кавендиш. Я терялся в догадках, почему он выглядел таким угрюмым.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

2008-11-25T02:25:00.000-08:00

Важливими вміннями роботи з аутентичними текстами є вміння читати та аналізувати статті. Такий вид роботи сприяє розвитку творчої активності студентів та вмінню оцінювати соціальні явища.
Найбільш розповсюдженним видом роботи з газетами в вузі є:
1.Огляд новин (news review);
2.Резюме статті (summary of the article);
3.Огляд газетного номеру (review of a newspaper issue).
Робота з газетами може бути розбита по таким основним тематикам:
- Заголовки(headlines);
- Політика (politics);
- Мистецтво (arts);
- Спорт (sport);
- Економіка (economics);
- Новину шоу-бізу(show-business news);
- Новини дня (current affairs news).
Початковим етапом роботи можуть стати короткі повідомлення, що складаються з одного речення.
Пор. The article deals with Christmas Celebrations in the UK.
Це дуже важливий етап, оскількі розширення об’єму повідомлень можливо за допомогою побудови аналогічних речень.
Пор. The article deals with the experience of Victoria Izmailova living in a different country.
Тут важливо зробити правильний вибір фрази та автоматизації того чи іншого зразка. Особливу увагу треба приділити порядку слів у реченні та належному вибору форми дієслова.

На наступному етапі інформаційний зміст статті поширюється шляхом деталізації головного вислову. Повідомлення про факт або подію коментується, наводяться деякі інші дані. Це досягається шляхом комбінації кількох кліше та самостійним конструюванням повідомлень.

Оскільки саме заголовки мають найкомпактнійший вигляд, то аналіз статей логічно розпочати з цих інформативних повідомлень.
Використовуючи дані приклади, студенти власноруч можуть будувати потрібні підсумовуючі вислови.

ЗАГОЛОВКИ (HEADLINES)

1.The reader comes across with the problem of Human Rights Violation.
2.The brief review of the current news is devoted to the sphere of politics.
3.We ‘ve learned that it is possible to participate in the International Scholar Forum.
4.The Enviromental Protection of the Himalayas was headlined.

З розумінням політичних подій та вмінням давати сжаті нейтральні підсумки часто пов’язують компетентність та особисту ерудицію перекладача. Тому читання та аналіз політичних статей має зайняти належне місце в роботі студента.

ПОЛІТИКА (POLITICS)
1.One of the realities that permeates these social and political commentaries is that the fight for rights and open discussion can itself be subversive.
2.The writer of the article explores the problem of the law passed in March 1993.
3.The journalist studied and researched political philosophy in Britain.
4.The attentive observer would find a lot of examples of the political descrimination in the article.
Навчити студента обирати головне та давати інформативну оцінку спортивним подіям компактно та з розумінням справи поможуть стислі кліше, подані нижче в таб. 3.

СПОРТ (SPORT)
1.This article gives the reader a brief outline of the infrastructure available for some of the more popular games.
2.Delhi is constantly busy with national and international events.
It is the city where it is seeing a rapidly growing population of golfers.
3.The popularity of the sport demands better infrastructural facilities.
4.The myth that it is a sport only for the elite is being smashed.

Освітчена людина має розумітись на мистецтві, бо вміння говорити про теми мистецтва –це необхідність соціального етикету.

МИСТЕЦТВО (ARTS)
1.It might have been worth million words, but London’s Theatre is certainly worth even more than that.
2.Personally I discovered where it was the highest priced concert in the capital’s history.
3.You can wonder at what actror’s life ended.
4.The article reflects cultural traits of the city.

Важливим аспектом життя людини є його фінансова сторона. Грамотність та обізнаність у цьому питанні не завадить студенту, який може почерпнути економічні знання як із підручників, так із економічних оглядів, статей. Робота з англомовними джерелами додає студенту світогляду, оскільки останній може зробити власні висновки, порівнюючи факти та способи викладення інформації іноземними та відчизняними аналітиками.

ЕКОНОМІКА (ECONOMICS)
1.The article has an exiting design and structure, which includes two on-going sections: a regional focus upon EURO and a section devoted to the international experiences of the new currency.
2.The goal of the article is to revitalize and reform the system of business administration in the country.
3.For this article, the enormous effort was done by journalists to collect the needful material and invistigate the problem.
4.The material was focused upon such subjects as the admission to the UN membership and development of the friendly relations among nations.

Можливо найпопулярнішою темою в молодіжних кругах є новини шоу-бізу. Саме вони пов’язані з такими бурхливими соціальними явищами, як музичні шоу, кінофестивалі, театральні виставки, пантоміма, балет тощо. Широко представлені новини шоу-бізу в пресі.

НОВИНУ ШОУ-БІЗУ(SHOW-BUSINESS NEWS)
1.We’ve been announced that there will be very soon a new release of her album.
2.The star is likely to have attended the ‘Viceroy’s Bar’ known not only for its dim lighting and piano music but also as a place where one goes for a pre-dinner apéritif or for a secret rendezvous.
3.What was strikingly interesting about him that he believes in God.
4.The astonishing soap-opera story of Cinderella is still popular.
Замикають тематичну добірку новини дня. Такі новини необхідні та стають у пригоді обізнаній в політичному житті країни людині. Невилика порція новин кожного допомагає прогнозувати події та знаходити адекватні способи вирішення того чи іншого питання.

НОВИНИ ДНЯ (CURRENT AFFAIRS NEWS).
1.The certain steps were done towards oil price agreement between Ukraine and Russia.
2.The problems of the utmost interest were discussed and solved during the meeting.
3.Most of all the journalist was impressed by students’ moderate reactions to the events.
4.The author of the article considers the roots of the problem to be economic.

Надані кліше мають допомогти студентам будувати реченя, уникаючи повторів. В пригоді можуть також стати такі ВВОДНІ ФРАЗИ:

- My news review consists of …items.
- My first (second) item deals with…
- First of all I would like to say a few words about…
- Now I shall pass on to…
- I’d like to add …
- I’m going to speak upon…
- I’d like to draw your attention to…
- In conclusion I’d like to tell you that…
- And finally a few words about…
- And this ends my review.

Тобто, при аналізування статейного матеріалу в
резюме статті студенту треба пом’ятати кілька основних правил:
1.Використовувати кліше та вводні слова.
2.Вживати тількі відомі конструкції.
3.Не допускати повторів у речових оборотах.
4.Вживати синонимічні конструкції у висновках.
5.Перевіряти значення та транскрипцію нових слів.
6.Бути стислим.
При побудові повідомлення студент має подавати інформацію свого резюме логічно. Треба пом’ятати, що резюме повино вміщувати основні моменти статті в стислій формі. РЕЗЮМЕ схематично можно представити так:
1.ВСТУП.
2.ВЛАСНЕ РЕЗЮМЕ СТАТТІ.
3.ВИСНОВОК.
4.СВОЄ ВІДНОШЕННЯ ДО ДАНОЇ ПРОБЛЕМИ.
I. ВСТУП.
1.The article is head-lined by…
2.The authour of the article is…
3.The article is written by…
4.It is published in…
II. ВЛАСНЕ РЕЗЮМЕ СТАТТІ.
1.The main idea of the article is…
2.The article is about…
3.The article is devoted to…
4.The article deals with…
5.The article takes upon…
6.The purpose of the article is to give the reader the information of…
7.The aim of the article is to provide the reader with some material on…
8.The autor starts by telling the reader that…
9.The author states, stresses, thinks, points out that…
10.The article describes…
11. According to the text…
12.Further th author reports that…
13.The article goes on to say that…
III. ВИСНОВОК.
1.In conclusion…
2.The author come to the conclusion that…
3.Finally the author of the article concludes that…
4.The article ends saying that…
IV. СВОЄ ВІДНОШЕННЯ ДО ДАНОЇ ПРОБЛЕМИ.
1.I found the article interesting (important, dull, of no value, too hard to understand).
2.My impression is that…
3.I believe that…
4.I feel that…
5.I gather that…

Під час огдяду номеру газети (review of the issue) аналізується:
- НАЗВА ГАЗЕТИ;
- ТЕМАТИКА ГАЗЕТИ;
- КІЛЬКІСТЬ СТОРІНОК (Об’ЄМ ВИДАННЯ) тощо.
Під час аналізу студенти можуть використовувати такі вводні фрази:
1.I’m going to review…
2.The newspaper under review is…
3.The newspaper publishes articles on international/home affairs.
4.The paper comments upon…
5.Today’s paper comments on…
6.Yesterday’s paper covered…
7.The newspaper gives full attention to…
8.…gives wide coverage of..
9.Page is devoted to…
10. There are figures illustrating…
11.The paper voices against…
12.The issue provides much information on…
13.The paper goes to say …
14.There is also a short item concerning…
15.A picture of… is given on the page…
16.Page carries a report on…
17.To cover the events we should…
18.To touch upon…
19.It deals with…

II. Худоджня література
Для студентів важливо читати оригінальну літературу для збагачення вокабулярного запасу та для формування тезаурусу. Під час роботи над неадаптованою книгою у студентів можуть виникнути труднощі через велику кількість незнайомих слів, слегу або незнайомих стилістичних прийомів, кліше, неологізмів та ін. Важливо закріпити вивчений матеріал, ввести нові слова та кліше в активне використання. Для цього доцільним є робота над текстом.
По-перше виділяємо ключові слова, слова, з яким ми працюємо:

Текст ціваві/ключеві слова
My grandfather was a man from another epoch, another world.
I see him now as a solitary, harrowed visionary, a man from time when plague ravaged the land and books were burned, a fiery spirit who inspired droves in his wake to lay down their tools and pick up scourges and hair shirts in a universal call to repentance.
He was a man from some benighted time of myth and superstition (Mike McCormack).

epoch
solitary
harrowed visionary
plague
fiery spirit
in a universal call to repentance
a man from some benighted time of myth and superstition

По-друге, робимо переклад та англомовне тлумачення даних слів:

ціваві/ключеві слова
переклад і тлумачення

epoch
solitary
епоха; a period of history, especially one in which important events take place: the beginning of a new epoch in the history of man kind.

1.[only before a noun] a solitary person or thing is the only one you can see in the place: a solitary tree in the middle of the field
2.spending a lot of time alone, usually because they like being alone: a solitary man who never spoke to anyone
3.done or experienced without anyone else around: a long, solitary walk across the moors
4.not a solitary word/thing etc if there is not a solitary thing or person, there is not even one: He followed her round without a solitary word. - solitarily adv - solitariness n

III. Відеоматеріал
Доцільним є використання відеоматеріалу, який адаптує студента до англомовного середовища. Під час роботи над відеоматеріалом студенту важливо вміти знаходити та конспектувати цікавий матеріал. Такий вид діяльності тренує зібраність та розвиває концентрацію. Починати записувати слыд з пісень, де можуть бути повтори:

Cats and dogs and rats and crows
Sticks and stones and blades and bones} 2
North and south and east and west} 2
All these things will lie at rest.

I'm all eyes and I'm all ears
So tell your secret and tell it here} 2
Black or white, right or wrong} 2
Man to man, hammer and tongs.

Корисним буде перекласти тексти пісень. Такий вид навчальної діяльності закріплює перекладацьки навички. Превірити свій переклад студенти зможуть, подивившись фільм у перекладі.

Translation Test

2008-11-25T02:18:00.000-08:00

1. Translate the sentences into Ukrainian:

1.We have achieved what we set out to do.
2.The aim of this project is to help patients to be more independent.
3.Bernard's work forms the basis of all modern physiology.
4.Take a little time to think before committing yourself.
5.A secret policy document was leaked to the newspapers.
6.A proper procedure for complaints should be established.
7.The company officially ceased to exist at midnight on March 31st.
8.She refused to follow our advice.
9.His political views were formed by years of service in the army.
10.We had ignored the fact that it was getting darker.
11.It is a basic principle of English law that a person is innocent until proven guilty.

2. MAKE THE WRITTEN TRANSLATION OF THE TEXT (ADAPTATION):

When the Second World War ended in 1945, many countries in the world learnt about the terrible human rights abuses that had happened during the conflict, and most governments thought it would be a good idea to establish an international standard for human rights that every country should try to achieve in future.
One of the main aims of the United Nations (UN), created in 1945, was to promote respect for human rights all around the world. The organization soon decided it needed a document stating the human rights that all countries should respect, and on 10th December 1948 it adopted the Universal Declaration of Human Rights (UDHR).
The UN had to respect national sovereignty, so the UDHR was not a law that countries had to obey. It was, however, an important list of principles, and in the years since 1948 it has formed the basis for UN treaties on the subject of human rights. Many countries have signed these treaties, thereby committing themselves to following the rules they contain.
Some of the rights in the UDHR are so fundamental that it is easy to take them for granted. Perhaps we should remember, therefore, that a hundred years ago most of the world’s governments respected only a few of the rights in the UDHR, and also that many human rights abuses are still taking place in the world today.
The UDHR begins by stating that people should have the same rights regardless of their race, sex, language or religion. It then gives a list of basic rights including the right to be free from slavery and torture, the right to own property, the right to an education, the right to privacy at home, and the right to a fair trial.
As you might expect, there have been some arguments about some parts of the UDHR. For example, some countries have suggested that the document expresses a more ‘western’ view of the world, ignoring other religious and cultural traditions.
One fact everyone seems to agree on, however, is that the UDHR exists in more languages than any other written document in the world – more than 300 in total!

Test papers

2008-11-25T02:07:00.000-08:00

I.Translate and analyse the following passage from some text and make your conclusions.
At the palace, the King was glad to welcome his son’s bride. He arranged a magnificent wedding for the Prince and his chosen wife. The kings and queens, princes and princesses from many lands came to the wedding. The wedding lasted a whole week. And they all lived happily ever after.
II. Give the list of words in the text that are classified as:
- set-expression,
-synonyms/antonyms,
-Proper Names,
-metaphoric usage, etc.
II.Make a summary of the text, invent the name of the given text.
But this murder – was it to dog him the whole life? Was he always to be burdened by his past?
Was he really to confess? Never. There was only one bit of evidence left against him.
The picture itself – that was evidence. He would destroy it. Why had he kept so long?
Once it had given him pleasure to watch it changing and growing old.
Of late he had felt no such pleasure. It had kept him awake at night. When he had been away, he had been filled with terror lest other eyes should look upon it. It had brought melancholy across his passions.
III.Find the matching word:
conjecture ridiculed
enamoured of swollen
minute detailed
bloated in love with
mocked guessing

IV.Translate some sentences.
1.He could not take that responsibility.
2.She would examine her face with minute care, wondering sometimes about the signs of age.
3.Sam mocked the misshapen body of his wife.
4.They knocked out, but there was no reply.
5.He was withered, wrinkled and loathsome of visage.
6.Yes, he remembered it perfectly well.
7.The thing was horribly apparent.
8.One would have said that there was an expression of disorder in his face.
9.There was a touch of cruelty in the mouth.
10.Everything was still.
V.Give your ideas about the topic “ Books and writers”.

I.Translate and analyse the following passage from some text and make your conclusions.
‘I would not marry you if you were the last man left on earth!”
Netta faced him defiantly, a tiny figure shaking with outrage, her spirit as fiery as the colour of her copper curls.
“The feeling’s are mutual,” he snapped back through tight lips. “ Don’t imagine I enjoy the prospect of being saddled with you for a wife, for however short time it may be.”
“Then let’s forget the whole crazy idea.”
II.Give the list of words in the text that are classified as:
- set-expression,
-synonyms/antonyms,
-Proper Names,
-metaphoric usage, etc.
III.Make a summary of the text, invent the name of the given text.
We are very fussy about courtesy here. And the normal kinds of ill discipline, which you may find in any family of young boys and girls growing up and spreading their wings, are unusually things, which are anti-social. And so we try to punish them by making up them do something back for the community. If you had been here in the morning, you would find a group of naughty boys at quarter to seven in the morning. They would be clearing up all the litter over the main public streets of Harrow Hill in order to keep our environment clean and tidy.
IV.Find the matching word:
started jumped
dusky a flower worn in the buttonhole
a mere fancy take the responsibility
buttonhole dark
bear the burden just one’s imagination
V.Translate some sentences.
1.We educate the whole man.
2.He is into business management at the moment.
3.He never seems to be listening to you when you talk to him.
4.John never responds immediately, that is all.
5.It’s all done by computer.
6.Boys shout, girls giggle, pencils write, squiggle, and squiggle.
7.Get it wrong, cross it out, bell’s gone, all out!
8.To be on tenterhooks is to be in a state of suspense, anxiety, or full of expectation.
9.Multi-word verbs are also known as phrasal verbs, and consist of a verb + preposition/adverb.
10.When my grandmother was at school, she had to learn everything by heart.
VI.Give your ideas about the topic “ Teaching English as a foreign language”.

I.Translate and analyse the following passage from some text and make your conclusions.
I was born on 16 April 1889, at eight o’clock at night, in East Lane, Walworth. Soon after, we moved to West Square, St George’s Road, Lambeth. According to Mother my world was a happy one. Our circumstances were moderately comfortable. We lived in three tastefully furnished rooms. One of my early recollections was that each night before Mother went to the Theatre, Sydney and I were lovingly tucked up in a comfortable bed and left in care of the housemaid.
II. Give the list of words in the text that are classified as:
- set-expression,
-synonyms/antonyms,
-Proper Names,
-metaphoric usage, etc.
III.Make a summary of the text, invent the name of the given text.
His mates at the factory said Christie was only elevenpence-ha’penny in the shilling, and had been ever since the war. But like the management, they tolerated him, because he was able-bodied and harmless, and for most of the time as near normal as hardly mattered. For most of the time – except on the occasions when this blinding urge came over him, this answerable obsession to find Tommy Flynn, the pal he had not seen since the night their ship was blown from under them. And then he would leave his little house on Cressley Common where he lived with his widowed mother and go into town to search. Sometimes he would stop someone on the street and ask, “ Have you seen Tommy Flynn?’’
IV. Find the matching word:
to dog dried up
withered with a horrible face
half-clad half-clothed
sneered to pursue, torment
loathsome of visage smiled contemptuously
V.Translate some sentences.
1.It will be quite an adventure.
2.The judge gave her a sentence.
3.Did you take my scissors?
4.But this murder – was it to dog him all his life?
5.We were going to play tennis, but it started to rain.
6.We would spend the day collecting sea-shells, or we would go for long walks on the cliffs.
7.Did I tell you about the wedding?
8.John and Mary got married at the beginning of May.
9.At the end of the war, the soldiers all went home.
10.At last the waiter brought them their meal, but by then it was cold.

VI.Give your ideas about the topic “ Books and writers”.

I.Translate and analyse the following passage from some text and make your conclusions.
With such happiness, I sometimes sit out on our terrace at sunset and look over a vast green lawn to the lake in the distance, and beyond the lake to the reassuring mountains, and in the mood think of nothing, but enjoy their magnificent serenity.
II.Give the list of words in the text that are classified as:
- set-expression,
-synonyms/antonyms,
-Proper Names,
-metaphoric usage, etc.
III.Make a summary of the text, invent the name of the given text.
He started to eat a ham roll, washing it down with an occasional drink of beer.
She, using a small silver knife, began to peel a peach, taking off the thin rose downy skin with delicate strokes and then carefully, almost meticulously, laying the fragments on another paper tissue. When finally she bit into the ripe flesh of the peach he saw for the first time how full her lips were. In contrast to the fine whiteness of her teeth and the green creaminess of the peach they shone richly and as peach juice ran over them and she licked it away the slow curl of her tongue was voluptuous.
IV. Find the matching word:
eccentric cubism
rock clothes
style of painting strange
fashion music
place house
V.Translate some sentences.
1.I adore these peaches.
2.He stood looking down at her, feeling slightly awkward.
3.You are really an awful person.
4.Yes, I am feeling awfully great!
5.For the third time that morning young Franklin raced after the ball.
6.What do you mean, you’ve changed your mind?
7.My wife wanted to go to America for our holiday, and I wanted to go to Italy, but she got me round in the end.
8.You shouldn’t lied to me. I’ll let you off this time, but don’t do it again.
9.She was left off with a fine instead of being sent to prison.
10.I took to her the moment I met her. She was terrific.

VI.Give your ideas about the topic “ Books and writers”.

I.Translate and analyse the following passage from some text and make your conclusions.
Once upon a time there was a little girl called Cinderella. Her mother was dead, and she lived with her father and two elder sisters.
Cinderella’s sisters were beautiful and fair of face, but because they were ill-tempered and unkind, their faces grew to look angry. They were jealous of Cinderella because she was a lovely child, and so they were often unkind to her.
II. Give the list of words in the text that are classified as:
- set-expression,
-synonyms/antonyms,
-Proper Names,
-metaphoric usage, etc.
III.Make a summary of the text, invent the name of the given text.
His mates at the factory said Christie was only elevenpence-ha’penny in the shilling, and had been ever since the war. But like the management, they tolerated him, because he was able-bodied and harmless, and for most of the time as near normal as hardly mattered. For most of the time – except on the occasions when this blinding urge came over him, this answerable obsession to find Tommy Flynn, the pal he had not seen since the night their ship was blown from under them. And then he would leave his little house on Cressley Common where he lived with his widowed mother and go into town to search. Sometimes he would stop someone on the street and ask, “ Have you seen Tommy Flynn?’’
VI.Find the matching word:
weep frost
winter apparent
vividly seen cry
cold a person who provides a medical help
doctor season
IV. Translate some sentences.
1.He is into business management at the moment.
2. Yes, I am feeling awfully great
3.For the third time that morning young Franklin raced after the ball.
4.He never seems to be listening to you when you talk to him.
5.John never responds immediately, that is all.
6.It’s all done by computer.
7.You are really an awful person.
8.What do you mean, you’ve changed your mind?
9.You shouldn’t lied to me. I’ll let you off this time, but don’t do it again.
10.She was lef off with a fine instead of being sent to prison.

VII. Give your ideas about the topic “ Books and writers”.

I.Translate and analyse the following passage from some text and make your conclusions.
With such happiness, I sometimes sit out on our terrace at sunset and look over a vast green lawn to the lake in the distance, and beyond the lake to the reassuring mountains, and in the mood think of nothing, but enjoy their magnificent serenity.
II.Give the list of words in the text that are classified as:
- set-expression,
-synonyms/antonyms,
-Proper Names,
-metaphoric usage, etc.
III.Make a summary of the text, invent the name of the given text.
He rubbed his eyes; and came close to the picture. There were no signs of any change when he looked into the actual painting, and yet there was no doubt that the whole expression had altered. It was not a mere fancy of his own. The thing was horribly apparent.
He threw himself into a chair, and began to think. Suddenly there flashed across his mind what he had said in Basil Hallward’s studio the day the picture had been finished. Yes, he remembered it perfectly. He had uttered a mad wish that he himself might remain young , and the portrait grow old; that his own beauty might be untarnished, and the face on the canvas bear the burden of his passions and sins; that the painted image might be sacred with the lines of suffering and thought, and that he might keep all the delicate bloom and loveliness of his then conscious boyhood.
IV. Find the matching word:
park Mother
for a short while Diversity
variety Place to hide away
son Disagreement
difference of opinion Not for long
V.Translate some sentences.
1.Lying on the floor was a dead man, in the evening dress, with a knife in his heart.
2.‘Heidi, ‘ he kept saying to himself. ‘ Heidi – Heidi – Oh! God, Heidi, where can I find you?
3.She looked somewhat puzzled.
4.He decided to kill the picture, the monstrous soul-life.
5.‘ Well, I’ll tell you what,’ the man said: ‘you go home, and we’ll keep an eye open for Tommy Flynn. And if we see him we’ll tell him you were looking for him. How’s that?’
6.He sent her to prison for three years. She had kidnapped a millionaire’s son.
7.I hope John likes playing cards.
8.It is difficult to use idioms accurately and appropriately in a foreign language.
9.I look forward to hearing from you.
10.This bad weather ‘s really getting me down.
VI.Give your ideas about the topic “ Books and writers”.

I.Translate and analyse the following passages from some linguistics-oriented text and make your conclusions.

Abbreviations, acronyms, and symbols are entered as headwords in the main alphabetical list. In line with modern practice, full stops are not used with symbols ('Ga'), nor for most abbreviations that are either strings of initials ('MA', 'mph') or contractions ('St', 'Mr'). However, stops are used for an abbreviation of a word that is not a contraction ('Brig.') and for strings of lower-case initials that could form a word ''c.o.d.'). Alternative forms with stops are only shown for certain standard abbreviations ('e.g.' or 'eg') but it can be assumed that nearly all abbreviations are equally acceptable with or without stops.

II.Translate the sentences, underlining the words of rare usage (archaisms/colloquialisms):

1.It was when he asked if she were an artist perchance that I began to get the drift.
2.He’ll outlive all of us, that old buzzard.
3.The earth and all therein looked at me in amazement.
4.I am grateful therefor.
5.Theretofore Arthur Raymond agreed to meet with friends of Zabriskie.
6.He broke into a broad grin.
7.Don’t think I’ve got a cinch of it!
8.A dead and stony silence ensued thereupon.
9.The lumber man turned out to be a good egg.
10.These pow-wows have other plans already.

III. Make a summary of the text.

THOUHGTS by Marty Robillard

There are so many things in life I want to do:
But some I don’t have courage to do,
Some I don’t have the ability to do,
And others nobody will let me do.
So I fish.

I.Translate and analyse the following passages from some programming language-oriented text and make your conclusions.

PROGRAMMING LANQUAGE is a simple language system designed to facilitate the writing of computer programs. See high-level language, low-level language, and machine code.
PROGRAMMER – is a person who writes a program so that data may be processed by a computer.
LOW-LEVEL LANQUAGE is a computer programming language that is closer to machine language than to human language. Compare high-level language

1.Computer programs
2.Computer science
3.Computer virus
4.Computer modelling
5.Computer graphics
6.Computer dating agency 7.Computing
8.Computer game
9.Computerise
10.Computing
11.Computer-aided design (CAD)
12.Computerisation

II.Give the list of words in the text that are classified as:
-internationalism,
-borrowings,
-slogan, ad or set-expression,
-synonyms/antonyms,
-Proper Names,
-slang/professional slang,
-metaphoric usage, etc.
III. Make a summary of the text.
A craftsman is accountable for his work
Workers who build things understand this rule, for if you tell a machinist to make a part, it has to be right or he loses his respect as a craftsman. Compare this to the job of a salesman. You sit down and start negotiating on a new car. The salesman makes you so mad you leave and go to another dealer. The salesman screwed up everything so badly that his dealer lost a good customer; however, the salesman can tell everyone that the customer was an idiot who didn’t understand automobiles. He has someone else he can blame for his failures. There is no good way to evaluate people in jobs like this. With a craftsman it is simple: the part is either good or bad. I believe this is why I have always preferred to have friends who build things. They don’t have time to make excuses. If they don’t do it right they crash.

I.Translate and analyse the following passages from some linguistics-oriented text and make your conclusions.
Proper names. Foreign proper names, chiefly place names and biographies, are given only foreign-language pronunciations if they do not have widely acceptable conventional English pronunciations.
GRAMMAR is the branch of linguistics that deals with syntax and morphology, sometimes also phonology and semantics. The abstract system of rules in terms of which a person's mastery of his native language can be explained as a systematic description of the grammatical facts of a language book containing an account of the grammatical facts of a language or recommendations as to rules for the proper use of a language.
II. Make a summary of the text.
Corporate “logic” is sometimes hard to explain
I can never understand the logic large corporations use today where they avoid making their own parts. They come up with “just in time” suppliers that must anticipate that corporation’s future needs. Instead of having craftsman, they have purchasing agents. Instead of machines, they have computers to control the flow of these products from outside vendors. Without considering costs, I believe we would have more people working for us if we contracted out the parts we use. If we run out of a part, we can put it into production that day if needed. A purchasing agent may spend three days trying to find a new supplier who could deliver the part in three weeks. Many times I can produce this part with less labor than the agent would spend finding a new supplier. I believe the corporations have chosen this path because it gives managers a method of shifting the blame when ideas fail. Of course, when quantities get into the hundreds of thousands it could be more economical to farm the work out. The type of person I’m trying to advise isn’t working for a large corporation that buys in these quantities, but an individual starting out without enough money. My product couldn’t be competitive if parts were purchased from outside suppliers. The costs involved would eliminate our product line because there is a limit to what customers will pay.
III.Insert the article, if necessary:

1.Mona took __ loss of ___ letters tragically.
2.Finally, however, I caught __ clue.
3.To begin with, there was __ sudden and mysterious disappearance of our love letters, which had been hidden away in __ big paper shopping bag at __ bottom of __ wardrobe.
4.O’Mara offered to accompany me to __ place.
5.We were growing highly uncomfortable, but no one knew how to break __ spell.
6.I had known Tony from Grammar school; we were always in __ same class and we graduated together at __ head of __ class.
7.This theme became even more poignant when my father, thinking to revive pleasant memories, would tell me of __ doings of my old playmate.
8.I was keeping __ date with some__dizzy blonde.
9.He was __ tough, rebellious kid whose animal spirits drove ___teacher crazy.
10.__ next day, at __noon, we met to compare __ notes.

Career Choice

I.Translate the following sentences:
1.Nothing shall induce me to go there.
2.He did some hard thinking and gave his opinion.
3.It is her belief that the end justifies the means.
4.Where do you stand on that question?
5.Don’t judge man by his looks.
6.I underestimated his abilities.
7.In Britain an accused man is presumed to be innocent until he is proved guilty.
8.This work is beyond my grasp.
9.I had it on the tip of my tongue.
10.She sank her teeth into English.

II.Make up dialogues, using the given set-phrases:
1.to do overtime – працювати наднормово
2.steady employment / full-time job – постійна робота
3.office hours – часи работи
4.to fill a vacancy – зайняти вакансію
5.to apply/to look for a position – шукати місце
6.a clever/skilled/quick workman - розумний/кваліфікований /швидкий працівник
7.to serve as a clerk – працювати клерком
8.a salaried post – штатна робота (на оклад)
9.jobless – безробітний
10.to be employed by smb – працювати на когось

III.Translate into English:
1.Звертайтесь за роботою особисто.
2.Підкресліть, що саме Ви маєте кваліфікацію, необхідну для даної роботи.
3.Намагайтеся наближатися до работодавців з повагою до себе.
4.Не нервуйте та говоріть спокійно.
5.Треба мати при собі резюме.
6.Тримайтсь рівно.
7.Намагайтеся виглядати охайно та бути вдягненим відповідно до ситуації.
8.Не підкреслюйте, що Вам конче потрібна робота.
9.Відповідайте чітко, не ухиляючись від прямих відповідей.
10.Ніколи не вибачайтесь за свій вік.

IV.Answer the following questions:
1.Do you try to plan for the future?
2.Are you a responsible person?
3.Is it difficult for you to make a decision?
4.Do you often hesitate?
5.Have you got readiness to learn?
6.Can you be untidy in appearance?
7.Do you smoke?
8.Do you reed a lot?
9.Do you like children?
10.What are your three strengths?

I.Translate the following sentences:
1.Since the only two of our tape drivers were in working order I was ordered to order more tape units in short order, in order to order the data several orders of magnitude faster.
2.He was sort of out of sorts after sorting that sort of data.
3.It should be reported that due to the prolonged business trip of our directors the reply remains unanswered.
4.Learning a foreign language can be at times boring, but the awards outweigh the difficulties involved.
5.They say they will reduce the unemployment level, but the number of people out of work remains static.
6.The government does all the possible things to reduce smoking among teenagers and young adults, but however it is not induced.
7.First of all, let’s talk about young life of Kennedy, in second his presidency and in third, let’s investigate the assassination attempt.
8.Things were definitely riding to fall.

II.Make up a story, using the given idioms:
1.all for nothing – без результату
2.all in a breath/at one breath – відразу
3.to be a shadow of one’s former self – схудніти
4.to be in deep water(s) – тяжке становище (бібл.)
5.bits and pieces – разг. дріб’язок
6.the colour bar – расова дескримінация
7.a dog’s breakfast – разг. халтура, погано зроблена работа

III. Translate into English:
1.Not knowing the main principles of the agreement, the director refused to sign it.
2.He was reading the letter, talking to somebody on the phone.
3.Last week my secretary sent you a letter showing the prices for our products.
4.Having reduced the price, we managed to sell more goods.
5.Having discussed the terms of delivery, he left.
6.Thank you for the fax sent by you on November, 18.
7.Give me the signed contract.
8.I want this equipment tested.
9.I saw director working at his office.
10.Time permitting, I’ll write a letter to him.

IV. Choose the situation to describe it in detail:
1.You are a third-year student who is applying for a job. Write down your resume.
2.You are Mark Diamond, an employer. Write down your demands on a translator you need.
3.You are a third-year student who doesn’t want to apply for job, because…
4.You have acquired the diploma. You are going to…
5.You are short for money. You will…

KEYS:

Mona took the loss of the letters tragically.
Finally, however, I caught a clue.
To begin with, there was the sudden and mysterious disappearance of our love letters, which had been hidden away in a big paper shopping bag at the bottom of the wardrobe.
O’Mara offered to accompany me to the place.
We were growing highly uncomfortable, but no one knew how to break the spell.
I had known Tony from Grammar school; we were always in the same class and we graduated together at the head of the class.
This theme became even more poignant when my father, thinking to revive pleasant memories, would tell me of the doings of my old playmate.
I was keeping a date with some dizzy blonde.
He was a tough, rebellious kid whose animal spirits drove teacher crazy.
The next day, at noon, we met to compare notes.

Translating from Russian

2008-04-09T12:09:00.000-07:00

Outline
Free Collocations in Translation
Fixed Expressions and Idioms in Translation
Proverbs, Popular Sayings in Translation
A collocation is a habitual combination of words which sound natural. For example, to take a shower is a natural collocation, whereas to accept or assume (in Russian: принять душ) a shower is not. Free collocations are flexible word combinations retaining their basic individual meaning. We take tea without sugar, take somebody’s advice, take money out of our pocket, etc.
Fixed expressions are collocations that allow little or no variation in form. Some examples of fixed expressions: the thing is…, as far as I know…, to cut a long story short…, Happy New Year!
Idioms should be translated as single, autonomous units of meaning. An idiom is a fixed expression whose meaning cannot be deduced from the individual meaning of the words the idiom consists of.
The translator faces the following initial problems with regard of idioms and fixed expressions:
1. Some idioms and fixed expressions seem transparent because of the literal meaning of the words they consist of, with their idiomatic meaning not necessarily indicated by the context (e.g. Чем дальше в лес, тем больше дров. – The more you get involved in a particular situation, the more you became aware of the numerous problems and complications existing in that situations.
2. An idiom or a fixed expression in the source text may have a seeming counterpart in the target text (e.g. to lead somebody by the nose = to have complete control of somebody; водить кого-либо за нос = to give somebody the run-around).
3. An idiom or a fixed expression in the source text may have a similar counterpart in the target text, but the register or style may be different (e.g. Горбатого могила исправит. – Can a leopard change its spots?)
The following strategies along with translation by omission or compensation can be used to translate idioms and fixed expressions:
use an idiom/set-expression of similar meaning: Жребий брошен. – The die is cast ;
translate by paraphrase, which is by far the commonest way of rendering idioms/fixed expressions when no match of the idioms/fixed expressions can be found in the target text, or when the register is not appropriate: Бить баклуши. – To do nothing. – To waste time. Рубить сук, на котором сидишь. – To cut off one's nose to spite one's face. – To shoot oneself in the foot.
A proverb is a short pithy saying in frequent and widespread use that expresses the basic truth or practical precept : Сколько волка не корьми, он все равно в лес смотрит. – You can't make an omelette without breaking eggs.

2008-04-07T11:33:00.000-07:00

Summary of the lecture
Outline
Translation analysis as a preparation to translate
Computer Assisted Tools (CAT)
Poetry as untranslatable element

Let us suppose we decide to translate a text. The first step is to analyse what we intend to translate, the second step is to find the appropriate tool from the range of alternatives. The strategic option available to the literary translator is not what may be chosen for the technical-oriented text. In general the following extremes are possible:

1. to reproduce either the forms (syntax and lexis) or the ideas (the semantic content);
2. to retail the style of the original or adopt a different style; retain or abandon the Source Language (SL) text form (to translate the poem by prose);
3. to retain the historical stylistic dimension of the original or to render it in contemporary form; to translate Dante into Middle English or into modern English;
4. to produce a text which reads as original or one which reads like a translation;
5. to add or omit words, phrases, clauses…or to attempt to transfer everything from Source Text (ST) to Target Text (TT).

When we outline the model of translation analysis we may include such key terms as ST, TT, Writing System, Semantic representation and semantic analyser, syntactic representation and syntactic analyser, planner, idea organizer, memory systems and processing . As the word processing itself with what it means, nowadays it is possible to make computer translation analysis using memory tool analyser, thus using computer processing and computer assisted tools (CAT). Such systems as TRADOS, WORDFAST are available for freelancers and translators all aver the world, but they are posed as freelancer’s tools.

But leaving tools all alone we are following how do users process texts. We shall approach this issue from two angles: the specification of the knowledge (1) required in order to process texts and the skills (2) required in terms or reception (reading) and production (writing).

Most contributions on translation of poetry do not focus specifically on the process whereby the original text is read and understood. Yet the fact that a text must be read before it can be translated is by no means nugatory …One would be hard to put to discover a translation of poetry that is entirely free of what appear to be errors. It is more probable that the errors derive from inaccurate reading than from inaccurate writing, although the latter cannot be ruled out.
Analyse the poem according to the hints:

Friend

I had a winter playmate
Jolly and fat and round
He had a pipe and smiled at me but never made a sound.

When I awoke one morning
He had gone away
But he forgot his pipe and
There on snow it lay.

Друг
У меня был друг пузатый.
Он веселый и горбатый.
Все он трубочку курил,
ничего не говорил.

Как-то утром я проснулся, посмотрел, а друга нет.
На снегу лежала трубка, а его простыл и след.

Wish you were here...

2007-12-18T01:44:00.000-08:00

Presenter: Tetiana Anokhina
English Language Fellow, The German Languages and Comparative Philology Chair, M.P. Dragomanov Pedagogical University
Email: anokhina@gala.net

Introduction
1. How to use conditionals properly?
2. Can you name a Present Conditional real ?
3. What is a Past Conditional ? Is it ureal?
4. If I were, or I wish Unreal Conditionals.
5. Why conditionals ?

How to use conditionals properly? This question can be asked too often by students who learn English in a non-English speaking country with non-native teachers. Obviously, an English-language learner can translate into his or her native tongue at the satisfactory level with no rude grammar and semantic mistakes. But an advanced leaner of English and a good translator should be able to translate into English using conditionals.

Outline of the session
1.Introduction
2.Sentences completion
3.True-False poll
4.Singing a grammar song

Sentences Completion

It is important to understand the difference between fact and non-fact when discussing … (conditional sentences)
Type 1 conditional sentences are based on fact in real time. They express a possible condition and its probable result. Your illustration is: … (If it rains, I’ll get wet)
Will is not usually used in the conditional clause. However, it can appear when will expresses willingness (or in the negative refusal). Your illustration is: … (If he won’t give you a lift, I will (if he isn’t willing to))
Should and happen to can be used in the conditional clause to suggest that something may happen by chance, but is unlikely. Your illustration is: … (If you happen to find my purse, let me know. If you should come across Steve, tell him I don’t love him anymore.)

True-False poll
1.If it had not been for John’s job, we would have moved to California
Unreal past conditional √
2.If John weren’t living in Australia, we could see him more often.
Unreal present conditional √
3.If I had got a job then, I would be happier.
Mixed Present conditional √
4.If you had learned English then, you might be working at UN.
Mixed Past conditional √
5.Alice wishes she got a job at the British council.
Present wish (now) √
6.If only students had translated into English properly!
Past wishes (then) √
7.I wish you would stop smoking!
Present wish (now) √
8.If the English test is easy, students might manage.
Real conditional √
9.If my students don’t like English, they won’t be in class.
Real conditional √
10.If Students never frustrate about their translation skills, they are not future translators.
Real present conditional √
Score 10 points for each answer, the maximum is 100.

Singing a grammar song

Wish you were here
(learning conditionals singing a song)

Wish you were here…

© Rednex

Wish you were here me oh my countryman
Wish you were here
Wish you were here don't you know the
stove is getting colder
And I miss you like hell and I'm feeling blue

I've got feelings for you babe
Do you still feel the same?
From the first time I laid my eyes on you
I felt joy of living
I saw heaven in your eyes, in your eyes

I miss your laugh, I miss your smile

I miss everything about you
Every seconds like a minute
Every minute's like a day
When you're far away

Wish you were here
The stove is getting colder baby
Wish you were here
A battlefield of love and fear

Grammar Lesson

2007-12-18T01:32:00.000-08:00

РОБОЧА ПРОГРАМА

2007-12-10T12:05:00.000-08:00

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П.ДРАГОМАНОВА

РОБОЧА ПРОГРАМА

з дисципліни Письмовий переклад з іноземної мови на українську

для студентів спеціальності Вчитель французької, німецької, італійської, іспанської мови, англійської та зарубіжної літератури.

Робоча програма розроблена старшим викладачем Анохіною Т. О.
Завідувач кафедри Доктор філологічних наук, професор Корольова А.В.
Схвалено Радою інституту іноземної філології

Голова Професор Гончаров В.І.

І. Пояснювальна записка

Метою курсу є ознайомлення студентів з письмовим перекладом з іноземної (англійської) на українську мову, який є одним з базових вмінь, якими має володіти студент-перекладач. Цей курс має за мету навчити студентів базовим принципам перекладу з іноземної (англійської) на українську мову, користуючись теоритичним матеріалом, який має бути закріплений на практичних занняттях.

Завданням курсу є ознайомлення із закономірностями письмового перекладу з іноземної (англійської) на українську мову, труднощами перекладу граматичних та лексичних явищ іноземної (англійської) мови на українську з метою уникнення буквального перекладу, граматичного буквалізму та формування навичок перекладу адекватного письмового перекладу, а також підвищення загальноосвітнього рівня студентів-перекладачів та якості їхньої філологічної підготовки, прищеплення навичок самостійної роботи з лінгвістичним матеріалом, що вивчається в курсах: “Вступ до перекладознавства”, “Перекладознавство”, що також готує студентів для написання дипломних, магістерських та інших наукових робіт.

Курс розрхований на майбутніх фахівців, які навчаютья на перекладацькому відділенні. Осмислення теоритичних явищ препаруються у руслі теоретичного матеріалу та тестових робіт з письмового перекладу. Досвід перекладацького аналізу має за меті інтегрувати досвід аспектного та текстового підходів до феноменів мов оригіналу та транслятора.

Курс з письмового перекладу з іноземної (англійської) на українську мову охоплює два семестри, і розрахований на 108 годин: 10 – лекційних, 32 – аудиторних, 22 – практичних та 76 – на самостійну роботу. Протягом одного семестру доцільним є вивчення матеріалів вступу, тобто загальні відомості про види письмового перекладу та базові способи перекдаду. Лекційний курс супроводжується аудиторними заняттями з різних аспектів письмового перекладу. Другий семестр включає практику перекладу. Семінарські заняття, що є складовою частиною учбового курсу, мають на меті забезпечити розуміння студентами основних положень курсу, розвити вміння працювати з науковою літературою, перекладати та аналізувати тексти, а в цілому – стимулювати розвиток перекладацьких навичок та вмінь.

Система контролю здійснюється шляхом опитування студентів, написання ними рефератів та доповідей і кредитних модулей, які проводиться після закріплення лекційного матеріалу та кожного семестру.

ПРОГРАМА

Вимоги до знань та умінь студентів
Професійно - педагогічні уміння
Студенти мають продемонструвати володіння основними теоретичними засадами адекватного письмового перекладу та перекладацького аналізу тексту. Студенти мають практично володіти лексичними (переклад власних імен і назв, національних реалій, фразеологічних та усталених виразів, складних слів, неологізмів та інтернаціоналізмів, спеціальної галузевої термінології, скоречень, акронімів тощо) та лексико-граматичними (адекватна передача контекстуальних значень артиклів, асидентичних іменникових конструкцій, мовних засобів передачі модальності, дієприкметникових, герундіальних та інфінітивних зворотів, конструкцій пасивного стану) засобами перекладу, вміти практично застосовувати перекладацькі трансформації (перестановки, функціональні заміни, розширення. Стягнення, додавання, опущення, антонімічний переклад), вміти застосовувати знання щодо лінгвостилістичних, комунікативно-прагматичних та гендерних особливостей текстів різних функціональних стилей мови до перекладу текстів усіх типів, що вивчались впродовж курсу.
Вимоги за видами мовленнєвої діяльності
Для успішного складання іспиту студенти мають володіти основними теоритичними засадами перекладу (рівні, типи та засоби перекладу, основні перекладацькі теорії) та перекладацького аналізу тексту, продемонструвати практичне володіння лексичними (переклад власних імен та назв, національних реалій, фразеологічних та усталених виразів, неологізмів та інтернаціоналізмів, спеціальної галузевої термінології, скоречень, та лексико-граматичними (адекватна передача контекстуальних значень артиклів, асидентичних іменникових конструкцій, мовних засобів передачі модальності, дієприкметникових, герундіальних та інфінітивних зворотів, конструкцій пасивного стану) засобами перекладу, вміти практично застосовувати перекладацькі трансформації (перестановки, функціональні заміни, розширення. Стягнення, додавання, опущення, антонімічний переклад тощо).

Студенти повинні вміти виконувати на екзамені письмовий переклад тексту з іноземної мови на українську (обсяг до 1000 знаків)
Час виконання завдання – 2 академічні години
Зміст курсу (перелік і коротка характеристика проблем, що вивчаються в курсі):

1. Граматичні проблеми перекладу. Відмінності в структурі неминуче спричиняють граматичні трансформації. Ці відмінності бувають або повними, або частковими. Якщо в українській мові відсутня граматична форма, яка притаманна лише англійській, тоді може спострігається невідповідність перекладу. В деяких випадках граматична категорія однії мови є дещо ширшою, ніж граматична категорія іншої мови. Необхідно також виділити випадки часткової невідповідності, коли дана граматична категорія існує в обох мовах, але не співпадає в усіх своїх формах. Досягнення перекладацької еквівалентності («адекватності перекладу»), винакає завдяки існуванню формальних семантичних систем двух мов, потребує від перекладача, перш за все, вміння виконувати численні та якісні міжмовні трансформації. Компресований та декомпресований переклад повинен максимально точно передавати інформацію текста-оригінала. Такий вид перекладу, коли текст залишається незмінним у семантичному смислі, називається міжмовною трансформацією. Також існує досить досліджений в науковому плані вид транформації – граматична трансформація, яка в свою чергу поділяється на синтаксичні, морфологичні та словотворні трансформації.

2. Переклад реалій. Англійські та украінські еквіваленти. Реалії потребують коментування перекладача, ці коментарі зазвичай існують для інформування читача та з метою формування повної адекватної реакції зворотнього зв’язку при прочитанні твору. Етнто-культурні лакуни при перекладі реалій спричиняють неадекватність перекладу. Реаліями вважається “безеквівалентна лексика”, яку позиціонують як слова, відсутні в іншій культурі/мові або слова, що неможливо перекласти на іншу мову. Безумовно, неточні перекладні відповідники стають значним бар’єром у міжмовному спілкуванні. Так, відсутність перекладу реалій може стати проблемою сприйняття семантичної наповненості тексту. Треба зазначити, що відповідні тлумачення реалій є вельми значущими з огляду на формування адекватної перекладацької компресії та декомпресії. Вчені О.А. Кальченко та В.О. Подміногін зазначають, що існують первинні та вторинні твори. Вторинними називають твори-коментарі (критика, екзегеза), які призначені тлумачити текст-оригіналу; а А. Лефевр називав такі тексти коментарями (англ. термін “refractions”), які створені з метою адаптації певного тексту.

3. Художній переклад та переклад технічних текстів. Вчені стверджують, що художній переклад – це мистецтво, підвладне лише справжнім митцям слова, яким естетичне у перекладі – найголовніше. Так, за визначенням Комісарова В.Н., художній переклад – це вид перекладацької діяльності, основне завдання якого – породження мовленнєвого вислову, який здатний художньо-естетично впливати на читача. Художній переклад водночас виступає як мовним, так і літературним фактом; для нього типовим є відхилення від максимально можливої смислової точності з метою забезпечення більшої художності текста перекладу. Як зазначають лінгвісти, у мові функціонують особливі норми й традиції вживання мовних одиниць, що призводить до різноманітних трансформацій, які спричиняють часткову або повну зміну структури речень тексту оригіналу (Кузьміна; Левицкая; Апресян).

4. Контрастивний аналіз перекладацьких трансформацій у поетичному просторі. Співвідношення лексичного і знакового об’ємів текту-оригіналу та перекладу є серйозною проблемою для перекладачів. Щоб компенсувати неминуче зростаючий обсяг тексту-перекладу, доводиться використовувати лексико-граматичні трансформації, опускаючи деякі елементи тексту, але намагаючись уникнути інформаційних втрат.

5. Фальшиві друзі перекладачів. Останні роки співвідношення перекладу та лінгвістики все більше цікавить вітчизняних і зарубіжних мовознавців. Використовуючи переклад як засіб лінг¬вістичного дослідження, необхідно подолати випадковість і суб’єктивізм перекладача. Щоб досягти цього, потрібно вміти оперувати перекладацькими здібностями та власним тезаурусом для знаходження об’єктивної відповідності семантичного наповнення перекладу.

6. Зошити перекладача. Надлишкова декомпресія перевантажує читача, а надмірна компресія може призвести до втрати змісту. Тому важливо встановити допустимі межі змін лексичного та знакового об’ємів під час перекладу. Мові притаманна принципіальна варіативність засобів вираження. Часто вибір між си¬нонімами чи перекладацькими еквівалентами, пошук аналогів або кальок не є релевантним. Тому перекладач вдається до коментарів, так званих “коментарів перекладача”. Текст-оригінал та текст перекладу можуть семантично не відрізнятися за внутрішньою структурою, але містити іншомовні вкраплення, які потребуть достатньо високого рівня тезаурусних знань читача або можуть бути доповнені коментарями перекладача.

Вимоги до курсового іспиту
Усному іспиту передує виконання тесту. Спрямованого на перевірку базових знань та вмінь студентів з письмового перекладу з іноземної (англійської) на українську мову.
Контроль охоплює основні перекладацькі вміння (художній, поетичний, науковий, технічний текст) з виявленням граматичних та лексичних труднощів перекладу.
Усний іспит проводиться згідно з екзаменаційними білетами. Кожний з яких включає три питання:
Теоретичне питання;
Практичне завдання, що передбачає перевірку перекладацьких вмінь на фрагменті англомовного/україномовного тексту для перекладу на англійську/українську мову.
Коментуання труднощів при перекладі.
Під час екзамену студенту дозволяється користуватись англо-українським словником під редакцією Д.І. Ганич, І.С. Олійник.

Література:
1. Апресян Ю.Д. Об одном правиле сложения лексических
значений. – Проблемы структурной лингвистики, 1971. – М.:Наука. – 1972. – С. 442.
2. Вергун Л.І. Перекладна взаємовідповідність англійської та української освітньої лексики – Автореф. … канд. дис. – Спеціальність 10.02.16 – К.: КНУ імені Тараса Шевченка. – 2004. – 20 с.
3. Вергун Л.І. Лексика Оксбриджу та її переклад українською мовою // Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики: Тези 9-ї Всеукраїнської наукової конференції. – Черкаси: ЧІТІ, 2002. – С. 69.
4. Вергун Л. Особливості перекладу назв університетів США // Соціокультурні аспекти викладання іноземних мов: Тези Міжнародної науково-практичної конференції. – Тернопіль, 2004. – С. 199-201.
5. Влахов С., Флорин С. Непереводимое в переводе / Под ред. Вл. Россельса. – М.: Межд. отн. – 1980. – 352 с.
6. Гак В.Г., Ройзенблит Е.Б. Очерки по сопоставительному изучению французского и русского языков. – М.: Высшая школа. – 1965. – 187 с.
7. Кальченко О.А., Подміногін В.О. Переклад vs адаптація // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна № 636. – Х. : Константа. – 2004. – С. 201 – 206.
8. Карабан В.І. Посібник довідник з перекладу англійської наукової та технічної літератури на українську мову. Граматичні труднощі. – Київ: Політична думка. – Частина I. – 1997. – 300 с.
9. Карабан В.І., Кузьміна К.А. Номіналізація структури речення при перекладі з української мови англійською // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – К., 2003. - № 34 – 36. – С. 126 – 129.
10. Комиссаров В.Н., Туровер Г.Я. Перевод как лингвистический источник. — Тетради переводчика, вып. 12. – М.: Междунар. отношения, 1975. – 27 с.
11. Кузьміна К. А. Трансформація номіналізації в англо-українському та українсько-англійському напрямках перекладу. – Автореф. … канд. дис. –Спеціальність 10.02.16 – К.: КНУ імені Тараса Шевченка. – 2004. – 21 с.
12. Кузьміна К. А. Явище номіналізації в структурах англійської та української мов (порівняльний аналіз) // Наука і сучасність: Зб. наук. праць. – К.: Нац. пед. ун-т імені М.П. Драгоманова, 2001. – Том XXIV. – С. 197 – 206.
13. Латишев Л.К. Технологія перекладу. – К. – 1993. – С. 23-27.
14. Левицкая Т. Р., А. М. Фитерман. Компрессия в английском языке и ее передача в переводе // Тетради переводчика №16. – С. 51 -65.
15. Пасєвіна В.Г. Шляхи досягнення максимальної адекватності перекладу // Філологічні студії № 4(28). – Луцьк: Планета. – 2004. – С. 432- 435.
16. Швачко С.О. Навчити вчитися! Навчальний посібник. – Вінниця: Нова книга. – 2006.

Порядок поточного і підсумкового контролю знань

Контроль успішності студентів з врахуванням поточного і підсумкового оцінювання проводяться відповідно до навчально – методичної карти (п. IV.), де зазначено види і терміни контролю.
Система рейтингових балів для різних видів контролю та порядок їх переводу до національної (4-х бальної) та європейської (ECTS) шкали представлені в таблицях п.п. 5.1 і 5.2.
Для обліку і реєстрації показників успішності використовується рейтингова відомість успішності студентів (п.5.3).
Кожний модуль включає бал оцінки поточної роботи студента на практичних заняттях . Рейтинговий бал за практичні заняття встановлюється, як середнє арифметичне з усіх позитивних і негативних оцінок, виставлених по 4-х бальній шкалі, отриманих на усіх практичних заняттях даного модуля.
Виконання тестових завдань здійснюється в режимі комп’ютерної діагностики, або за допомогою роздрукованих завдань. Оцінювання тестів проводиться за власною методикою з приведенням підсумку до встановленої в рейтинговій шкалі балів.
Реферати, підготовлені за заданою тематикою обговорюються та захищаються під час консультацій.
Заходи з модульного контролю проводяться по завершенню вивчення навчального матеріалу даного модуля кожні 2 тижні. Бал наприкінці двох тижнів повинен встановлювати не менше 12,5 балів, а в кінці семестру перед екзаменом студент може отримати максимум 100 балів.
За пропуски навчальних занять (практичних, контрольний, консультацій) нараховуються штрафні бали (1 бал за кожен пропуск), які віднімаються від сумарного рейтингового балу при виведенні підсумкової оцінки.
При згоді студента, до відомості обліку успішності може бути проставлена екзаменаційна оцінка на підставі поточного рейтингового балу.
Студент може підвищувати оцінку “задовільно” або “добре”, яку він отримав за результатами поточного контролю, складанням семестрового екзамену.

VI. Теми для самостійної роботи та контрольні заходи
для проведення модульного контролю.

6.1. Теми для самостійної роботи

Тема 1. The written transaltion from Ukrainian into English: newspaper articles
Тема 2. Grammatical transformation of the technical texts via translation
Тема 3. Lexical transformation of the Ukrainian worbs by means of transliteration
Тема 4. International units translation
Тема 5. Lexical transformations with lexico-stylistical means
Тема 6. Aspect of the culture via translation
Тема 7. The literal principle of translating works: adequate translation
Тема 8. The case for poem to poem against plain prose translations
Тема 9. A source language (SL) into a target language (TL) translation
Тема 10. Treaties and other Contracts translation
Тема 11. Advertisement texts translation
Тема 12. Diplomatic correspondence translation
Тема 13. Informal Letters translation
Тема 14. Formal Letters translation
Тема 15. Official writing – laws and notices translation
Тема 16. Background of the translator
Тема 17. Undertranslation as increased generalization
Тема 18. Overtranslation as increased detail
Тема 19. Fighting the basic loss of meaning: principles of the informative translation
Тема 20. Translating poems
Тема 21. Prose and verse translation: contrastive analysis
Тема 22. Failtures in translation

6.2 Завдання з модульного контролю
Зразок картки з модульного контролю

1. Enlarge the list of “false friends” units. Comment on this phenomenon in terms of translation

Magazine – “журнал”, decade – “десятиріччя”, conductor – “диригент”, replica – “копія”, data – “дані”, decoration – “нагорода”, matrass – “колба”, spectre – “привід”, prospect – “перспектива”, challenge – “завдання”, habitant – “мешканець”, philosophy – “принцип”, complexion – “колір”, lunatic – “божевільний”, accurate – “точний”, aspirant – “пошукач”, pattern – “закономірність”, routine – “регулярний, marginal – “нерентабельний, history– “розвиток”.

6.3. Підготовка конспекту за темами лекційних занять:
1. Граматичні проблеми перекладу
2. Лексичні проблеми перекладу
3. Переклад реалій
4. Англійські та украінські еквіваленти
5. Переклад технічних текстів
6. Художній переклад
7. Перекладацькі трансформації у поетичному просторі
8. Фальшиві друзі перекладачів
9. Зошити перекладача

6.4. Питання на залік
1. Give your ideas on translation operations in the written text (addition, omission, modulation, etc.).
2. Enlarge on grammatical difficulties of translation in the written text (analytical character of the English language, word order, etc.).
3. Enlarge on lexical difficulties of translation in the written text (international words, etc.).
4. Enlarge on the term adequate translation.
5. Enlarge on the term transliteration.
6. Enlarge on the term literary translation.
7. Enlarge on the term informative translation.
8. Enlarge on the term written translation.
9. Enlarge on the term source language/text.
10. Enlarge on the term target language/text.
11. Give the definition of the literary and literal translation.
12. Give your ideas on translator’s false friends.
13. Enlarge on difficulties of translation.

ШОСТИЙ СЕМЕСТР

Тематика практичних занять:
1. Письмовий переклад.
2. Перекладацька діяльність.
3. Норма перекладу.
4. Кальки та напівкальки.
6. Описовий переклад.
7. Транслітерація.
8. Функціональні аналоги.
9. Письмовий переклад науково-популярних текстів.
10. Переклад технічної документації.
11.Рекламні тексти.
12.Перекдад угод та контрактів.
13.Переклад прозових художніх тектстів.
14.Переклад віршованих тестів.
15.Контрастивний аналіз віршів з української мови на іноземну.
16.Семантична конгруентність заголовків.
17. Перекладацький шарм.
18.Робота з зошитами перекладача.
19.Підготовка доповідей.
20.Лінгвістичні проблеми перекладознавства.

Relating Traditional TEFL Activities to Translation Theory

2007-12-10T12:02:00.000-08:00

Though a great deal in research and practice was done by the educators to improve classroom activities in teaching English as a foreign language (TEFL), not much was written how to relate traditional classroom activities to translation teaching (Bowen, 2007; Hatim, 2001; Adbulmoneim, 2006 ).

The presenter shows the current need to create classroom activities for their students to popularize Translation Theory, creating friendly environment to motivate students’ better translation into English. The theoretical ideas in translation are given be listening, reading, speaking and writing sections, concluded by the dictionary work on translation terms in small groups of four, using the English-English dictionary for explanation. Participants are guided through such translation-related activities as true/false testing in theory of translation, inventing titles in the reading section, ending sentences in the speaking section, and adaptation of the English theoretical abstract into a simple translation theory tip in the writing section. The handouts will be provided.

References:

Adbulmoneim, M. 2006. Translation and foreign Language reading Comprehension: A Neglected Didactic Procedure. English Teaching Forum 44 (4): 28-33.
Bowen, T. 2007. Teaching approaches: the grammar-translation method. http://www.onestopenglish.com/section.asp?docid=146493
Hatim, B. 2001. Teaching and Researching Translation. Harlow: Pearson Educational Limited.